Повернутися назад Роздрукувати

Причорноморське: від звичайних зупинок до яскравих фотозон (фото)

Причорноморське: від звичайних зупинок до яскравих фотозон (фото)

Причорноморське — село довге, як стрічка, що тягнеться вздовж траси. Щоранку звідси вирушають люди — на роботу до Одеси, на навчання, у справах. Саме тому автобусні зупинки тут мають особливе значення, як пункти відправлення, очікування, а віднедавна — ще й натхнення. Ініціативні мешканці вирішили додати кольору до щоденних маршрутів. За підтримки старости та місцевих підприємців, зупинки одна за одною перетворюються на справжні витвори мистецтва.

Борис, житель Причорноморського.

Борис, житель Причорноморського

Око радіє й людям приємно.

Василь Хміленко, староста Причорноморського старостинського округу.

Василь Хміленко, староста Причорноморського старостинського округу

У нас дуже багато талановитих людей. Є серед них — Іванова Єфросинія Олександрівна та Гладченко Людмила, які розмалювали цю зупинку. Головне, що це було зроблено з душею. Коли людина робить свою справу з душею, виходить дуже гарно. Зараз це фотозона, тому що на цю зупинку приїжджають діти, дорослі, вони фотографуються. Ми плануємо зробити трошки кращий під'їзд сюди, тому що, дійсно, це дуже гарно. Вони хочуть ще одну або дві зупинки розмалювати. Я їх не обмежую, я їм кажу: зробіть так, щоб це було красиво, щоб душа раділа, щоб людина приїхала і побачила, що це гарне село, і в ньому живуть гарні, прекрасні люди, які талановиті, які вміють працювати й можуть донести те, що вони вміють робити.

До проєкту з прикрашання зупинок приєдналась і місцева церковна школа, де діти навчаються також і творчості. За словами старости, саме дитячий внесок надав зупинці особливого тепла. Матеріали для розпису придбали за кошти місцевих підприємців, які піклуються про благоустрій. Загалом у селі шість зупинок, де можна втілювати творчі ідеї. Інші споруди потребують реконструкції та на це теж є плани.

Василь Хміленко, староста Причорноморського старостинського округу

Головне, щоб війна закінчилася. Щоб повернулись живі та здорові наші захисники. Тоді ми зробимо все ще краще, ще красивіше. Бо наше село — живе, талановите і сильне.

Так звичайна зупинка стала символом любові до рідного краю. Маленький штрих, який залишає великі враження.