Сергій Вуколов: шлях волонтера, що став військовим (фото)
На початку повномасштабного російського вторгнення в Україну тисячі громадян оперативно приєдналися до оборони країни — як у складі Збройних сил України, так і через волонтерську діяльність. Один із них — Сергій Вуколов із Кордону Визирської громади, який у перші місяці війни організував виробництво польових печей для військових і цивільного населення.
За освітою Сергій — художник-декоратор. У мирний час виробляв скульптури з деревини, також працював з металом, маючи професійні навички зварювальника. 24 лютого він долучився до базових волонтерських робіт — зокрема, до облаштування укріплень і наповнення мішків піском. Однак незабаром він зрозумів, що його професійні компетенції можуть бути використані ефективніше. На основі доступних у відкритих джерелах конструкцій польових печей Сергій розробив власну модифіковану модель. Вона була адаптована до умов швидкого виробництва, економного використання палива та зручності транспортування. Виробництво було організовано на базі його приватної майстерні в Одесі. До роботи доєдналися троє його знайомих, із якими він співпрацює понад 15 років. Таким чином сформувалася невелика команда, яка повністю забезпечувала цикл виробництва — від підготовки матеріалів до зварювання та фінального складання.
Сергій Вуколов, волонтер, військовий ЗСУ
Спочатку була базова ідея. Я зробив більш-менш ефективну модель, але її собівартість становила приблизно 950 гривень. Метал ми спершу шукали на металобрухті, але це виявилося невигідно, адже попит був великий, потрібно було виготовляти більше печей. Кінцевим отримувачам — людям, які потребували цих печей, ми передавали їх безкоштовно. Але сам метал, зрозуміло, безкоштовно не дістається. Тому ми ухвалили рішення закуповувати його. Нас підтримували донатами. Для розуміння: з однієї шестиметрової профільної труби спочатку виходило 8 печей. Після доопрацювань конструкції — ми трохи змінили розміри, та завдяки появі стрічкопильного верстата, який дозволив різати метал точно і під кутами, відходи скоротилися буквально до одного сантиметра з шести метрів. Відтак з тієї ж кількості металу ми почали виготовляти вже 10 печей, а собівартість знизилася приблизно до 650 гривень.
У період активної роботи, починаючи з середини березня 2022 року, команда волонтерів виготовила близько 1700 одиниць печей. Фінансування проєкту здійснювалося за рахунок співпраці з благодійними фондами та приватними донорами — як з України, так і з-за кордону. Завдяки цьому вдалося забезпечити безперервність виробництва та закупівлю необхідних матеріалів. Характерною особливістю цих печей стало маркування: на багатьох із них вигравіювані назви благодійних організацій, ініціатив або символічні написи різними мовами. Це відображало джерела підтримки та міжнародну участь у допомозі Україні. Вироблена продукція розподілялася між військовими підрозділами та цивільним населенням. Орієнтовно 40% печей передавалися військовим, 60% — цивільним, які проживали у прифронтових районах. Основне призначення печей — забезпечення можливості приготування їжі в умовах відсутності електроенергії та газопостачання. Це було особливо актуально для населених пунктів із багатоповерховою забудовою.
Сергій Вуколов, волонтер, військовий ЗСУ
У перші дні, коли ми виготовили ці печі, ми одразу повезли їх у Бучу та Ірпінь. Тому що головна ідея цієї печі — дати можливість швидко приготувати їжу з мінімальної кількості палива. Тут не потрібно багато дров — достатньо навіть трісок. Водночас у ці міста завозили велику кількість гуманітарної допомоги — крупи, продукти, які потрібно готувати. Але виникало питання: на чому готувати? Буча та Ірпінь — це міста з багатоповерховою забудовою, де не було електрики і газу. Люди мали що готувати, але не мали де. Саме для цього і були створені ці печі.
Логістика доставки здійснювалася у взаємодії з локальними волонтерськими мережами у східних регіонах України, зокрема в Краматорську та Слов’янську. Місцеві координатори визначали актуальні потреби, безпечні маршрути та кінцевих отримувачів допомоги. За словами Сергія, організація доставки вимагала ретельного планування через небезпеку для волонтерів у зоні бойових дій. Попри всі ризики, робота тривала. Але з часом Сергій прийняв нове рішення — вступити до лав ЗСУ.
Із волонтера він став військовим. Його історія про відповідальність і вибір. Про те, як кожен знаходить свій спосіб бути корисним у найскладніші часи. У травні 2023 року Сергій Вуколов був нагороджений за волонтерську діяльність відзнакою Президента України «За оборону України». Він продовжує займатися творчістю. Його останні робота — тризуб, який він зварив з потрощеної техніки росіян. Сьогодні таких історій в Україні тисячі. Але кожна з них — унікальна. І кожна наближає нашу Перемогу!