Вихованці секції джиу-джитсу Кирило Нікішин і Ніка Волкова гідно представили Визирську громаду на чемпіонаті світу з грепплінгу (фото)
Понад п’ятсот учасників, представники різних країн і напружені поєдинки за світові титули. 17 жовтня 2026 року в литовському місті Шяуляй відбувся ювілейний п’ятий чемпіонат світу з грепплінгу IGF World Submission Grappling. Серед учасників престижних міжнародних змагань були й представники Визирської громади. Кирило Нікішин і Ніка Волкова виступали у складі збірної України. Для дівчини це був перший досвід участі в чемпіонаті світу, а Кирило повернувся додому з двома золотими медалями. За виходом на килим стоять місяці тренувань, робота над технікою та вміння зібратися у вирішальний момент. До міжнародного старту вихованці тренера Андрія Виноградова готувалися інтенсивно, адже зустріч із суперниками з інших країн вимагала не лише фізичної витривалості, а й психологічної стійкості. Кирило виступав у ваговій категорії до 40 кілограмів. Загалом він провів три поєдинки, причому найскладнішим для себе назвав перший бій. Юний спортсмен зміг виконати настанови тренера й продемонструвати підготовку в обох дисциплінах чемпіонату.
Кирило Нікішин, чемпіон світу з грепплінгу
Найскладнішим, мабуть, був перший поєдинок. Я виступав у ваговій категорії до 40 кілограмів і загалом провів три бої. Два спортсмени з Литви, один з них дзюдо займається. Тренер говорив мені, щоб я не хвилювався. Він знав, що я вмію робити і чого не вмію. Перед боєм він мені казав, що я маю робити і я коли виходив, знав що мені робити.
Попри юний вік, Кирило вже вміє оцінювати свої виступи не лише за нагородами. Він розуміє, що для подальшого розвитку потрібно вдосконалювати техніку, працювати над помилками й не зупинятися на досягнутому. А ще має конкретні цілі на майбутнє — знову виступити на світовій першості та продовжити спортивну кар'єру. Поруч із юними спортсменами на цьому шляху — їхній тренер Андрій Виноградов. Він допомагає вихованцям готуватися до змагань, налаштовує на поєдинки та вчить зберігати спокій перед виходом на килим. За словами наставника, місяць перед чемпіонатом був насиченим тренувальною роботою. Особливим цей старт став для Ніки Волкової, яка вперше випробувала свої сили на світовому рівні. Такий досвід дає змогу побачити рівень міжнародної конкуренції, набути впевненості й зрозуміти, над чим працювати далі. Тренер загалом задоволений виступами своїх вихованців, але наголошує: у спорті завжди є простір для вдосконалення.
Ніка Волкова, учасниця чемпіонату світу з грепплінгу
Я виступала на змаганнях в Україні, вступила до федерації і мені випала можливість поїхати на чемпіонат світу. Я хвилювалася місцями дуже сильно, але переборювала свій страх і виходила на татамі боротися. Я виступала в категорії U-15 — 47 кілограм, боролася два рази. В мене є багато помилок над якими мені треба працювати і потім я повернуся сильнішою.
Андрій Виноградов, тренер
Підготовка у нас була інтенсивною і тривала протягом місяця. Морально та психологічно діти перенесли змагання нормально. Особливих хвилювань не було: вони виходили спокійно, розуміли, що потрібно робити і працювали так, як і готувалися до цих змагань. Я задоволений їхніми виступами, але є певні моменти, які потрібно підправляти, щоб наблизитися до ідеалу. На наступний рік ми вже плануємо нові міжнародні старти — чемпіонати світу та Європи з грепплінгу й бразильського джиу-джитсу.
Важливою частиною спортивного шляху Кирила є підтримка родини. Джиу-джитсу не був першим видом спорту, у якому Кирило спробував свої сили. Проте саме ця дисципліна захопила хлопця настільки, що він вирішив присвятити їй більше часу. Батьки не нав’язували синові свого вибору, а дали можливість самостійно визначитися з тим, чим він хоче займатися. За словами Владислава, спорт позитивно вплинув на характер сина: Кирило став цілеспрямованим, навчився ставити перед собою мету й послідовно працювати заради її досягнення. І навіть значна відстань до місця тренувань не заважає родині підтримувати його захоплення.
Владислав Нікішин, батько Кирила
Ми хвилювалися, багато тренувалися і бачимо, що це принесло свій результат. Майже рік готувалися до цих змагань. Була пряма трансляція. Ми з 9 ранку спостерігали за всіма спортсменами. Наш син виступав в обід і після обіду. Весь день ми присвятили перегляду трансляції. Наші емоції, мабуть, чули навіть сусіди. Він пробувався в декількох видах спорту. Але саме цей вид спорту йому зайшов. Я бачу його настрій на розвиток у цьому виді спорту. Я знав, що рано чи пізно він досягне успіхів.
Родина Кирила живе в селі Сербка Курісовської громади, тому дорога на тренування й назад становить понад сто кілометрів. Щоб хлопець міг займатися улюбленим видом спорту, батьки знаходять час і можливості для регулярних поїздок. За цими зусиллями — віра в сина та бажання допомогти йому розкрити свій потенціал. Попереду в юного спортсмена нові тренування, змагання та амбітні плани. Кирило мріє знову піднятися на найвищу сходинку світового п’єдесталу, а в майбутньому — передавати власний досвід іншим. Історія його успіху нагадує: великі спортивні цілі починаються з наполегливої праці, підтримки близьких і готовності щодня ставати кращим.