Фото співробітника ТІСу використовувала в рекламі компанія з виробництва олії
Побачити красу і відобразити її дано не всім. 
Але є люди, які за допомогою фотографії зупиняють мить, щоб кожен глядач міг захопитися різноманіттям барв і форм світу.
Коли дощ закінчився, вийшов дуже гарний перелом променів, сонце і небо заграли. Це дуже красиво, а з морем тим більше.
Це сталося 13 років тому. У ті роки співробітнику ТІС доводилося щодня йти через центр старої Одеси, а по роботі треба було носити з собою фотоапарат. Саме тоді, побачивши після дощу небо в променях сонця, Олексію захотілося зупинитися і зробити знімок. Тоді ж він зрозумів, що світ через об'єктив стає зовсім іншим, а фотографія — це мистецтво.
Я зрозумів, що ми бачимо, але багато чого не помічаємо. Тільки коли вдивляємося, помічаємо нюанси. Щоб фотографувати, потрібно просто бачити. Це як з картинами: можна хотіти бути художником, але, якщо ти не бачиш, в тебе не вийде, як би пензлик не тримав. Ти йдеш, і раптом бачиш щось цікаве і не можеш не зупинитися і не сфотографувати.
Захоплення фотографією логічно призвело до іншого хобі — подорожам. Зі своєю камерою Олексій об'їхав країни Балканського півострова, був в Абхазії, Білорусі, Молдові, Єгипті та Туреччині. І всюди намагався сфотографувати те, що вразило найбільше.
Я знімаю все, що здається цікавим мені і, думаю, іншим. Комусь цікаво море, комусь замки, а у мене багато фотографій техніки, в тому числі пов’язаної з моєю роботою на залізниці.
Знімки викладає на своїй сторінці в фейсбуці. Заробляти фотографією цілеспрямовано не планує, хоча його роботи вже з’являлися в журналах і рекламі.
Це хобі приносить таке величезне задоволення, що навіть справа не в грошах. Одного разу я сфотографував соняшник на світанку, а в компанії з виробництва соняшникової олії його акуратно вирізали й використовували у своїй рекламі. Грошей не дали, обняли мене і потиснули руку. Але я себе і так впевнено відчуваю, тому не надав значення.
Так само фотограф відноситься і до фотовиставок: дивитися на чужі роботи йому подобається, але більшість фото відретушовані в спеціальних програмах.
Коли ти починаєш «робити» фотографії — підбирати колір, щось збільшувати, або зменшувати, то виходять розкішні, але не справжні знімки. Мені це не цікаво. Фотомистецтво має показувати, наскільки світ прекрасний і наскільки ми цього не помічаємо.
Яких-небудь переваг у фотохудожника немає, зізнається, що знімки робить інтуїтивно і, в основному, по ходу руху. У його колекції і пейзажі, і техніка, і портрети, а себе Олексій називає фотоперехожим.
За матеріалами газети «Наш TIS», № 8 від липня 2020 року.