Жителі Ранжевого очікують змін на краще (фото)
Кажуть, що жителі екваторіальних островів перебувають там у райських умовах, але побоюються сезонних штормів, бо негода надовго позбавляє їх благ цивілізації, в першу чергу, — електрики та інтернету. Жителі села Ранжеве Визирської сільради теж щасливі жити в мальовничому місці з хорошою екологією, але погода тут часто вітряна, а стан електромереж в цій місцевості поки що не найкращий. Тож сильні пориви вітру інколи можуть залишити всіх в окрузі без електрики.
При сильному вітрі відбувається пошкодження електромереж, і напруга то сильно падає, то сильно піднімається, та ми себе якось невпевнено відчуваємо, коли горять наші електроприлади у будинках.
Ще десяток років тому Людмила Римар була депутаткою Любопільської сільради й особисто направила лист в РЕМ, щоб вирішити проблему з електрикою в їх селі Ранжеве. Електрики обіцяли приїхати, але за десять років то в них якось не склалося. Сьогодні, коли села Любопіль та Ранжеве увійшли до складу Визирської ОТГ, багато що тут стало змінюватися на краще. Тому жителі Ранжевого з надією знову підняли проблему якісного електропостачання.
Є у нас така проблема. Неналежна увага РЕМу, в нас є перехід через балку, там провисли дроти, часто буває зімкнення, що призводить до проблем з електрикою.
Працівники РЕМ обіцяли бути в Ранжевому на початку листопада, але мабуть живуть вони за іншим календарем, бо так досі і не з’явилися. Щоб не залежати від невідповідального постачальника, тут спорудили «стабілізатор напруги по-любопільськи». Здоровенний дерев’яний рогач, зібраний з підручних матеріалів, виглядає жахливо, але роздирає по сторонах провислий електропровід, не даючи можливості мережі зімкнутися. Соромно, коли такі електромережі знаходяться за 20 км від офісу електропостачальної організації, яка в вартість тарифу включає й утримання цих мереж у робочому стані.
Але є в Любопільському старостинському окрузі й хороші новини. Завершилося будівництво в'їзної дороги на Любопіль, яка веде до Визирки.
Для того, щоб в селі було спокійно, необхідно що? Вода, світло й дорога. Ось дорога вже долучилася до села. Багато говорили, що неправда, що її не збудують, але ось за три роки 8 кілометрів дороги побудували, будуть будувати й далі.
Можна сказати, що доброустрій сіл у Визирській громаді йде під гаслом — «Карантин будівництву не перешкода». У Визирці повною ходою йдуть роботи з укладання тротуарної плитки. Вона вже покрила територію біля нової амбулаторії, а поряд, через дорогу, з’явилася й пішохідна доріжка. Стелять таку й на вулиці Новозаградієвська.
Я задоволений, хлопці працюють добре. Маю надію, що до кінця місяця ми доріжку закінчимо уздовж всієї вулиці, і вже будемо приступати до нанесення фінішного шару асфальту на вулиці Новозаградієвській.
Враховуючи побажання мешканців цієї вулиці, тут планується встановити механічні обмежувачі швидкості транспорту, у зв’язку з тим, що в нічний час на цій дорозі почастішали випадки несанкціонованих і дуже гучних авто- і мотогонок.
Авторка: Катерина Гончар.