Аліна Без'язична: я вірю, що скоро мій син повернеться додому (фото)

Важкі випробування випали на жіночу долю Аліни Без'язичної, що мешкає у селищі Чорноморське Лиманського району. До початку воєнного конфлікту на Сході, це була щаслива мати та дружина. Чоловік – військовослужбовець. Син вирішив піти по слідах батька та став військовим моряком і підписав контракт з воєнно-морськими силами України. У лютому 2017 року, Юрій Васильович Без'язичний впав у кому від поранень, спричинених вибухом гранати. Два місяці пролежав у комі. Не приходячи до свідомості, 7 квітня він помер. Життя розділилося на «до» і «після».

«Вони повинні були їхати до Авдіївки, в зону АТО. Та перед тим їх відправили на полігон. І там трапилося лихо. Влучила граната у намет, де спав Юрій. Його сильно поранило. Відразу до лікарні. Нажаль, з коми він не вийшов. Тепер залишилися спогади. Юрій дуже полюбляв майструвати щось з дерева. А ще, ми всією родиною займалися садівництвом у вільний час. Хоч його і було мало, бо чоловік завжди на службі, та на це знаходили час», – розповідає Аліна Без'язична.

Єдиною рятівною соломинкою були діти: син та донька. Перший був відданий своєму обов’язку. Проходив службу в Одесі. Та раптом один дзвінок знову розтривожив душу Аліни Михайлівни.

«Він мені зателефонував і сказав, що вони змінюють місце служби. На декілька місяців повинні були відійти до Маріуполя чи Бердянська, я вже не пам’ятаю. Каже, повинен їхати, бо служба зобов’язує. Заспокоював, що це не на довго і його побратими у вересні такий шлях долали спокійно. Юра казав, що дві доби зв’язку не буде. Я чекала. Час минув, а звістки від нього не було. Тоді я почала шукати в інтернеті якусь інформацію. І коли побачила новини, то зрозуміла, що хорошого нічого не буде», – ділиться Аліна Без'язична.

25 листопада ЗМІ "вибухнули" новинами про штурм українських кораблів та захоплених у полон військових моряках у Керченській протоці. Аліна Михайлівна намагалася додзвонитися до сина. Каже, телефон не завжди був вимкнений, бувало, що вмикався. Але слухавку ніхто не підіймав. Наразі мати чекає на сина. А вже в квітні планує знову поїхати до Москви на черговий суд.

Нагадаємо, наприкінці листопада 2018 року 24 українських моряки були захоплені російськими силовиками біля берегів анексованого Криму.

Наразі всі визнали себе військовополоненими. Декілька з них не дають ніяких свідчень, серед них і Юрій Без'язичний.

15 січня відбулося перше засідання суду над українськими моряками, було прийнято рішення залишити їх під вартою до кінця квітня. Вся держава вірить у те, що наші моряки повернуться додому вже найближчим часом. Лиманський район також підтримує військовослужбовців. Тут запустили флешмоб у підтримку земляка Юрія Без'язичного.