Представник РЛП «Тилігульський» поділився основними завданнями, які стоять перед вченими (фото)
Подбати про ефективну систему моніторингу стану навколишнього природного середовища, уникнути погіршення ситуації в екосистемі та зберегти біорізноманіття — зараз такі головні завдання стоять перед науковцями, котрі працюють у РЛП «Тилігульський». На жаль, можливості для роботи екологів зараз дуже обмежені, відзначає начальник науково-дослідного відділу РЛП «Тилігульський» Ігор Гержик.
Ігор Гержик, начальник науково-дослідного відділу РЛП «Тилігульський»
Ми маємо багаторічні зв’язки з колегами з Миколаєва. Ми завжди проводимо спільні дослідження та експедиції. Але цей рік — перший, коли не було тісної співпраці та взаємодії через воєнні дії.
Природна перлина Одеської та Миколаївської областей, що входить до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, РЛП «Тилігульський» — саме в осінній період по-справжньому вражає. Природа готується до надходження зими, а для екологів — це не лише час планових досліджень, а й привід підбити підсумки теплого сезону.
Ігор Гержик, начальник науково-дослідного відділу РЛП «Тилігульський»
Відмінності полягають у тому, що відсутність людей на турбазах у Коблево призвела до того, що у нас була колонія птахів близько 15000! У порівнянні з минулим роком — це вдвічі більше. І якщо одні відлітають, то північні птахи прилітають до нас зимувати. У нас з’явився білолобий гусак. Разом із ним помічені червонодзьобі казарки. Це рідкісний вид, який занесено до списку тих, що охороняються. Ось вони восени прилітають і всю зиму знаходяться на околицях лиману.
Попри війну, екологи констатують стабільну ситуацію у регіонально-ландшафтному парку «Тилігульський». Себе тут комфортно почувають майже 70% орнітофауни України. Нещодавно тут було помічено появу й нових видів ссавців.
Ігор Гержик, начальник науково-дослідного відділу РЛП «Тилігульський»
По багнюці, коли видно слідові доріжки, ми можемо порахувати скільки у нас косуль, кабанів, зайців та лисиць. Вже кілька років, як у нас з’явився прийшлий вид — шакал звичайний. Ми зустріли його щенят — тут у нас вони акліматизувалися. Він добре плаває і може на островах знищити кладку птахів, тож ми цьому не раді.
Гарна кормова база — ось за що Тилігульський лиман так полюбляють перелітні птахи.
З відкриттям каналу до Чорного моря та підвищенням рівня води тут спостерігається й активна міграція риби.
Ігор Гержик, начальник науково-дослідного відділу РЛП «Тилігульський»
Риба виходить зараз із каналу в море. Лиман завжди був місцем рибного нагулу. Промисел зараз не ведеться через квоти на вилов риби. Коли південний вітер, то жалюзі завжди відчинені.
Різноманітна кормова база, як для птахів, так і для ссавців, зробила це місце унікальним природним оазисом. Попри війну, птахи прилітають, потім мігрують на Південь, щоб весною повернутися сюди, у РЛП «Тилігульський» та почати гніздування.