У Визирському ліцеї відбулася особлива подія — урочисте відкриття меморіальної дошки на честь земляка-героя, випускника цього навчального закладу, Максима Лановського, який загинув, захищаючи незалежність України. Меморіальну дошку встановили побратими-військовослужбовці, з якими Максим пліч-о-пліч захищав Україну. У лавах Збройних Сил України він обіймав посаду стрільця-помічника гранатометника. Військові приїхали на захід, щоб особисто вшанувати пам’ять свого товариша.
Іван, учень Визирського ліцею, ведучий заходу
Атмосфера була трохи напружена, бо це тяжкий момент, відкриття дошки. Важко дивитися на батьків, які переживають скорботу. Важко дивитися на людей у такий момент.
Максим Лановський народився 17 серпня 1980 року в селі Визирка. З дитинства проявляв найкращі людські якості: відповідальність, чесність, справедливість.
Валентина Пасечник, однокласниця героя, вчителька Визирського ліцею
Максим завжди був таким спокійним, врівноваженим, але водночас і вольовим хлопцем. Вже тоді, у тому віці, в нього стали формуватися суто чоловічі якості, такі як сміливість, впертість, відважність. В нього було завжди дуже багато друзів. Він завжди мав дуже гарні стосунки, і з однолітками, і з учнями старших класів. Був активним, але водночас, як хлопець, трохи сором’язливим.
З початку повномасштабного вторгнення російських окупантів Максим став на захист Батьківщини. 8 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання в селі Токарівка на Херсонщині Максим загинув смертю хоробрих. Похований він на місцевому кладовищі. Був нагороджений медаллю «Ветеран війни». Його подвиг залишиться навіки у пам’яті рідних, друзів, побратимів і всієї громади.
Валентина Пасечник, однокласниця героя, вчителька Визирського ліцею
При проведенні заходу всі відчули атмосферу вдячності. Ось ми можемо побачити як тут багато квітів покладено. Після заходу ми усі разом з учнями пішли на Алею слави, де також поклали квіти загиблим героям.
Владлена, учениця Визирського ліцею, ведуча заходу
Це дуже важливо, бо вони захищали нашу країну, їх потрібно поважати, завжди пам’ятати про них.
Пам’ять про Максима Лановського буде жити у серцях всіх, заради кого він віддав найдорожче — своє життя. Меморіальна дошка на його рідній школі нагадуватиме кожному, якою ціною виборюється наша свобода.