Робота Сербківського будинку культури (фото)

Сербківський будинок культури за останні роки дещо змінився. Перш за все в око впадає екстер'єр: ошатна площа, відремонтоване приміщення закладу, музика, котра лунає тут вдень. Не менше змін і всередині. При вході до Будинку культури, перед очима відразу постає величезна мапа України, котру вручну розмальовувала місцева мешканка. Також є зала, де проводять свої репетиції учасники самодіяльності. У Будинку культури не роблять ставку на кількість колективів. Його очільниця вважає, що головне - аби люди самі хотіли сюди приходити й чимось займатися.

Мені більше подобається, коли не кажуть про кількість колективів, а питають, чи ходять до нас люди. Для мене це важливіше, - Інна Мамедова, в.о. директора Сербківського будинку культури.

Подобається займатися і дівчаткам, котрі тут співають. У звичайному житті вони подруги. Вважають, що сцена ще більше укріплює їхню дружбу.

Тут можна розвиватися як фізично, так і культурно. Це надає розкутості. Ми любимо тут займатися і нам подобається бути у центрі уваги, - вокалістки Сербківського будинку культури.

Та, окрім танців й пісень, у Будинку культури ще й ставлять вистави.

Ми робили з дорослими виставу на День Незалежності у минулому році. Називалася "Українські вечорниці". Вона пройшла на "ура". Мені дуже сподобалося. Коли дорослий грає козака, це може інакше виглядати, ніж у дитини. Тому мене й захоплює, що у дорослих є бажання приходити й щось робити, - Інна Мамедова, в.о. директора Сербківського будинку культури.

При Будинку культури діють гуртки, на яких юні рукоділлі відточують свою майстерність.

Тут ми робимо поробки з друзями. Це дуже цікаво. Робимо з паперу, зі стрічок квіти, резиночки, - Марічка, відвідувачка гуртка.

Подобається робити ці трояндочки, бантики. Ми розвиваємось і це цікаво, - Женя, відвідувачка гуртка.

А ще особливої уваги заслуговують юні танцівники. Вони так майстерно відточують свої "па", немов готуються на світові чемпіонати. Життя у Будинку культури вирує. Попри те, що коштів він отримує небагато, тут завжди є чим зайнятися. Та й самі мешканці села допомагають, чим можуть. Така згуртованість говорить про одне: людям не байдуже місце, де вони живуть.