"Перемога" №17-18, 14 лютого 1945 р.

Лист з фронту

С. Антоно-Кодинцеве.

Здраствуйте, мої дорогі земляки!

Ось уже четвертий рік, як я не бачився з вами, і тепер хочу обмінятися з вами думками і порадами.

До початку Вітчизняної війни всі ми працювали на своїх місцях, будували своє щасливе життя. Але ось на нашу країну напав німецький недолюдок. Всі як один, піднялися ми на захист любимої Батьківщини. Я теж не відстав від товаришів.

Не легко було покидати рідний край, рідний свій дім, установу, де працював. Але треба було йти захищати все це від лютого ворога.

Йдучи з дому, я був певен, що ми відіб'ємо ворога і скоро повернемось на свої пости, Та ворог рвався все далі, в глиб країни. Йому вдалося зайняти нашу рідну Україну, він ліз на Кавказ, Волгу. Це були тяжкі дні не тільки для мене. Втрата українського хліба, донбасівського вугілля, радянських людей була тяжкою для всієї країни.

Проте в ті тяжкі дні мене не залишала надія на зустріч з вами, мої дорогі земляки.

І ось уже настав час, коли ворог під тиском Червоної Армії відлинув назад. Ми визволили наші землі від німецьких загарбників назавжди і подали руку братерської допомоги вільнолюбним народом Заходу.

Дорого заплатить ворог за пролиту кров наших братів та сестер. Він уже бачить свою неминучу погибель і з страхом шукає виходу. Та не втікти йому від розплати. Міцно стискуються лещата двох фронтів, і недалекий той день, коли вони зовсім роздавлять німецьку гадину.

Дорогі брати — земляки! Ми повинні докласти всіх зусиль, щоб наблизити час остаточного розгрому ворога.

Ваше завдання полягає в тому, щоб вчасно відремонтувати сільськогосподарський інвентар, трактори, підготувати насіння та тяглову силу і до весни 1945 року прийти цілком підготовленими і дати країні потрібну кількість хліба.

Пам’ятайте, друзі, що дякуючи вашій самовідданій праці і вашій допомозі ми перемагали і повністю переможемо фашистського звіра.

З привітом

ваш земляк старший сержант Ф. В. Цебренко.

Польова пошта 66806 «В».

Могутня зброя

Колгоспники с. г. артілі ім. Хрущова добре пам’ятають свою стінгазету до війни, яку редагував комсомолець Лапка.

Газета користувалась великою популярністю серед колгоспників, допомагала

колгоспові, який успішно справлявся з усіма черговими роботами.

На районних оглядах стінгазет Федя Лапка неодноразово був премійований.

Після визволення колгоспу від румуно-німецьких заграбників тут добре організувала випуск стінгазети вчителька Н. Ф. Жиленко. Газета стала дійовою зброєю, завдяки чому колгосп минулого року йшов у лавах передових по району.

Добре було організовано випуск стінгазет і бойових листків з перших днів визволення району від окупації в колгоспі ім. Молотова, «Зоря труд»; в радгоспі ім. 1 Травня та інш. Тут розуміють, що газета є перший помічник агітатора, друг, колгоспника, стахановця — бич ледаря, симулянта, організатор трудових подвигів у сільськогосподарському виробництві.

Формально редколегії стінних газет є майже по усіх колгоспах, але не скрізь вони працездатні, а деякі з них ще й досі нічим не виявили свого існування. До таких можна віднести редколегії колгоспів «Новий побут», «Жовтневі сходи», «Червоний ветеран», ім. Комінтерну та ін.

Комсомольські організації повинні очолити роботу редколегій стінгазет. Нормальний випуск стінгазет важливий особливо тепер, коли провадиться підготовка до весняної сівби, за якою починається весь комплекс польових робіт.

Потрібна дійова стінгазета — могутня зброя в боротьбі за високий сталінський урожай.

Д. Зіновкін.