Запеклі бої під час визволення Одеси, за рік до Великої Перемоги, проходили зовсім поруч з селом Першотравневе. І хоч сам населений пункт не ввійшов в героїчний "Пояс Слави", тут шанують всіх полеглих і тих, хто не повернувся з боїв Другої світової.
Мій дідусь, Стоянов Микола Кирилович, був учасником війни. Він повернувся в 1946 году, а дійшов у боях до Польщі, звільняв Європу від нацизму. У нас в сім'ї завжди існувало правило вітаті його з 9 Травня. Ми зараз дуже пішаємося, що у нас в роду є людина, яка відстояла свободу і принесла мир на цю землю. І в історії нашої держави таких людей - мільйони. Ми всі в неоплатному боргу перед ними, вони пройшли через пекло. Адже це була найбільш кровопролитна війна в історії Людства і про це треба пам'ятати. За кожен крок до Перемоги армія несла великі втрати. І в першу чергу - людські. Але наші діди і прадіди вистояли. Важливо, що людська пам'ять жива! Вічна пам'ять героям!, - Валерій Стоілакі, голова Першотравневої сільської ради.
На думку депутата Одеської обласної ради Олега Кутателадзе, покращувати якість життя в Лиманському районі - це борг всіх дітей і онуків переможців, всіх тих, хто боровся за мир і чисте небо для нащадків.
Немає такої родини, де не було б загиблих або учасників тієї війни. Вже минуло 74 роки, а ми бачимо, що пам'ять і традиція вшановувати героїв - живі. Коли про це говориш - ком підходить до горла. Ще живі ті, хто воював, але їх залишилися одиниці. Найголовніше, щоб ці люди відчували себе потрібними і не забутими кожен день. Важливо, щоб вони відчували, що їх правнуки житимуть краще, ніж правнуки тих, хто був переможений в тій війні. Ось це і є та сама головна мета, яку ми повинні сьогодні виконати в державі і в нашій об'єднанії територіальній громаді. А для цього потрібно дуже багато працювати і розвивати соціально-економічну інфраструктуру, - депутат Одеської обласної ради, Олег Кутателадзе.