Зоя Чуркіна: "Визирська ОТГ володіє потужним культурним потенціалом, який дозволяє їй гідно звучати в Україні"

Ще навчаючись у школі Першотравневого, я була завідувачкою відділу творчості. Брала участь й організовувала якісь заходи. Мені це дуже подобалося, я вирішила, що обов'язково буду вчитися на режисера. У мене була така мрія і, слава Богу, вона збулася. Я вступила в Одеське училище культури і просвіти, закінчила його, за фахом - режисер. Це моє покликання, я це люблю. З 1981-го року почала свою трудову діяльність у Першотравневій школі. Ось вже більше 30-ти років я поєдную роботу в школі і в культурі. У мене багато сил та енергії. Мої творчі ідеї ще знайдуть втілення. Попереду чекає багато проектів!

Ви правильно відзначили, що з фінансуванням складно. Пропрацювавши у Будинку культури Першотравневого майже десятиліття, я, за збігом обставин, перейшла працювати у Визирку. Тільки зараз я зрозуміла різницю. У Визирці купують апаратуру, шиють костюми, колективи кудись їздять. А в мене болить душа за Будинок культури у Першотравневому. Адже весь той колектив - це моя сім'я. І дуже прикро, що там немає таких можливостей. Ми побували в Любополі: відремонтований Будинок культури, нові стільці, нове оформлення сцени, є якісь магнітофони і комп'ютери. На жаль, цього зовсім мало у Першотравневому. Хоча там більше 250-ти учасників художньої самодіяльності, 5 народних колективів з серйозними досягненнями та званнями. І в них працюють професіонали!

Ми всі зараз в очікуванні нових можливостей, які відкриваються перед Визирською об'єднаною територіальною громадою. Ми володіємо потужним культурним потенціалом, який потребує підтримки. Культурний потенціал будинків культури Першотравневого, Любополю і Визирки - це 9 народних колективів та понад 500 учасників самодіяльності! Ви розумієте, як ми будемо звучати? Це не в рамках Одеської області. Ми будемо звучати в масштабі всієї України! А якщо буде програма, підкріплена фінансуванням, то культура в громаді отримає потужний поштовх і більшого розвитку.

Нас об'єднує творчість і культура! І цей процес починався ще до мого приходу в Будинок культури Визирки. Раніше був ініційований такий конкурс "Супербабуся". Його проводили у Визирці протягом двох років. В одному з таких конкурсів, брали участь жителі Любополю і Сичавки. І це так всім подобалося! Конкуренція була дуже добра і розуміюча. Хто чим міг - тим ділився і допомагав. Ми побачили, які бабусі молодці й вирішили зробити такий конкурс для молоді. Зібрали учасників в категорії "18+" і запропонували їм одягнути вишиванки. Обдзвонили будинку культури всіх наших колег, і вони із задоволенням погодилися допомогти. Наша ініціатива знайшла відгук і була підтримана. Так народився конкурс "Панянка-Вишиванка"!

Такі проекти дають нам можливість спілкуватися під час свята! У моїх колег це робочі будні. Але відчуття свята має перебувати в тобі. Ми зібрали таку потужну у всіх сенсах громаду і тепер до нас приїжджають люди з різних регіонів України для обміну досвідом! Наша громада на слуху і ми відкриті для обміну творчістю і культурними проектами. А це - зовсім інший статус і рівень професійної діяльності.