Олег Кутателадзе: "Депутати в громаді повинні виправдовувати надії людей"

Коли я йшов у депутати, у мене було дві основні мети: розв'язання проблеми зі створенням об'єднаної громади та відродження Тилігульського лиману. Ось заради чого я власне й обирався до обласної ради. Цими питаннями я активно займаюся. Ми частково розв'язали проблему Тилігульського лиману, там триває відновлення каналу. Багато є проблем, тому що проєкт був створений до того, як я почав цим займатися. Ми були змушені слідувати вже наявній розробленій технічної документації. Другий напрямок - це децентралізація та об'єднання в громаду. Колись давно ми прийшли сюди з Олексієм Ставніцером і стали створювати "ТІС". Ми були зареєстровані спочатку в Одесі, потім, на той час, у селищі міського типу Южне. Вже тоді ми бачили в цьому несправедливість. Вона полягала в тому, що на території села Сичавка було створено невелике селище при будівництві припортового заводу. Коли було розпочато будівництво житла, були встановлені його межі. Але вони пішли через території села Сичавка, потім села Нові Білярі, захопили шматки території, а решту сіл залишили ні з чим. Через деякий час, коли утворилося місто Южне, всі прибутки в місцевий бюджет йшли тільки в місто. А села як були в скрутному становищі, так і залишалися. Коли було піднято питання про необхідність встановлення меж міста Южне, ми звернулися до голови Одеської обласної державної адміністрації Сергія Гриневецького. Ми просили, щоб наше підприємство залишили в Комінтернівському (нині Лиманському) районі, оскільки важливо, щоб села навколо нас також розвивалися. Він тоді поставився до цього прохання з розумінням і тодішньому керівнику Южного сказав: "Потрібно ділитися". Була розпочата велика боротьба. Я навіть їздив на прийом до голови Верховної Ради України, нам допомагали народні депутати й ми домоглися того, щоб кордони міста Южне не дійшли до території нашого підприємства. Життя показало, що це був правильний підхід. Я багато років працював в Одесі, я був членом виконкому і депутатом. Ніколи велике місто не стане вкладати свої кошти в розвиток своїх сільських околиць.

Так, і першим приклад показав сам Олексій Ставніцер. Він переїхав до села. Ми там побудували невеликі будиночки для співробітників. Планувалося, що коли-небудь ми будемо будувати селище міського типу поряд з нашим транспортним вузлом. Поруч з кожним портом є міста. Подивіться - Ізмаїл, Чорноморськ, Одеса, Миколаїв. Звідти набираються співробітники, там зосереджена професійно-технічна освіта, ведеться підготовка кадрів. А у нас нічого цього немає. Ось це і є наша мета, наш "корисливий" мотив. І тому ми намагаємося зробити все, щоб була створена ефективна об'єднана громада. Другий мотив полягає в тому, що за сьогоднішнім законодавством прибутковий податок з усіх співробітників, які працюють на нашому підприємстві, незалежно від того де вони проживають, сплачується безпосередньо в ту громаду, де вони працюють. Наше підприємство є донором і фактично районообразующим підприємством. Оскільки наші працівники заробляють значні кошти для бюджету громади, вони б хотіли бачити куди ці кошти йдуть. Ми хочемо розуміти, що ці кошти, що надходять від нашого п'ятитисячного колективу співробітників в район, витрачаються на поліпшення умов життя людей, що живуть тут. У найближчому майбутньому 60% цих коштів буде відраховуватися до Визирської об'єднаної громади. Оскільки тут живуть і наші співробітники, ми хочемо, щоб вони жили в більш комфортних умовах. Для цього ми й створюємо європейське село.

Так, але щоб це реалізувати у повному обсязі, необхідні додаткові кошти. Тому ми стали говорити про те, щоб створити об'єднану громаду з центром у Визирці, оскільки на її території заробляються основні кошти. Інших підприємств тут теж стане скоро більше. Ця громада повинна бути економічно доцільною. Так були обрані Визирка, Сичавка, Нові Білярі, Першотравневе та Любопіль. У такому складі громада могла об'єднатися ще у 2016 році. Але селищна рада Нових Біляр та ряд його депутатів завадили цьому. Вони призупинили свою участь в об'єднанні, виступивши проти включення Першотравневої сільради до складу ОТГ. Їхні аргументи були наступними: село дуже велике, там багато проблем, воно буде нас тягнути назад. Процес об'єднання було припинено, потім ці депутати стали проводити аналогічну "роботу" і у Сичавці.

Я намагаюся дати людям надію і пояснити, що вони можуть багато чого в команді зробити. Що таке принцип самоврядування? Люди, що живуть на території, повинні самі керувати своєю громадою. Їм дають кошти - ресурси, дають права і вони можуть самі керувати. Вони краще знають, які у них є проблеми. А ми, як основний донор, зі свого боку, будемо їм у цьому допомагати та здійснювати контроль, щоб гроші не пішли по кишенях. Як це у нас зазвичай буває - своякам чи знайомому підряди та відкати. Це необхідно жорстко присікати.

Села повинні рухатися до європейського рівня розвитку. Яким чином? Між селами повинні бути дороги. Вони зараз є не скрізь. Дороги повинні бути такими, щоб по ним міг проїхати громадський транспорт, автобус, який довезе школяра у ліцей. Ось в Першотравневому хороша велика школа. Або, наприклад, школа в Сичавці - ось туди потрібно буде організувати доставляння дітей. Але потрібна нормальна дорожня інфраструктура, щоб батьки могли свою дитину посадити у шкільний автобус, відправити до школи, і не хвилюватися з цього приводу. Люди поважного віку повинні мати можливість поїхати в центр або до іншого населеного пункту. У кожному селі повинен бути дитячий сад, щоб молоді батьки могли повноцінно працювати. Є проблеми зі школами. Їх необхідно додатково фінансувати і створювати умови, щоб викладачі були зацікавлені у своїй роботі. Їх необхідно стимулювати та допомагати їм. Медичне обслуговування - теж маса проблем в цій галузі. Розв'язання цих питань створить основні умови для повноцінного розвитку тут соціальної інфраструктури, що відповідає всім запитам населення.

Проблем багато. Наприклад, вода. У Визирці є централізоване водопостачання. У Сичавці воно теж є, але недостатнє. Ця проблема гостро відчувається у Першотравневому та в Любополі. Там зараз артезіанські свердловини. Але важливо, щоб було централізоване водопостачання, для цього необхідно вкладати кошти. А якщо буде водопостачання, то повинно бути й водовідведення. Нормальне європейське село не може бути без каналізації! У Сичавці, на жаль, сьогодні немає таких умов, щоб люди були зацікавлені інвестувати кошти та розвивати рекреацію. Подивіться на інший берег, через затоку, де успішно працює Коблівська ОТГ і за кілька років вона майже в 10 разів збільшила свій бюджет. Якщо подивитися з моря - це колосальна різниця. Чому люди живуть так по-різному?

Ми хочемо побудувати селище, поруч з Визиркою так, щоб з села життя потекло і в селище міського типу. Це дуже важливо - в кожному населеному пункті необхідно розвивати ті можливості, які є у центру. У кожному селі повинна бути своя центральна площа, Будинок культури або клуб, щоб люди могли відпочивати. Якщо ми хочемо, щоб молодь залишалася у селі, то поруч повинна бути робота і супутні умови для життя. Планів багато, але ми впираємося у відсутність коштів. Я переконаний, що вчинили несправедливо як з нашої громадою, так і з багатьма іншими, яким перенесли вибори на 30 червня. Вже середина року і бюджет так сформований, що нові кошти передбачені тепер тільки у 2020 році.

Ті гроші, які нам виділили фактично на цей рік - їх вже "з'їла" районна рада. Вона ними вже розпорядилася, а це несправедливо і дуже негарно щодо Визирської громади. З 115 млн. гривень ми попросили виділити невеликі гроші на ремонт однієї дороги і в інші села нашої громади. Хоч щось ми просили передбачити з наявних 115 млн. Я, як депутат обласної ради, клопотав про це, але це було проігноровано депутатами районної ради. Нам не дали нічого і відповіли, що об'єднана громада сама потім собі заробить. Це нецивілізований підхід. Але як кажуть на селі, що посієш, те й пожнеш. Так само сформується ставлення і громади до району. Мені дуже шкода, що депутати районної ради, вчинили непорядно стосовно жителів Визирської громади.

Багато сил покладено для того, щоб ця громада сформувалася. Вона увійде до п'ятірки найпотужніших громад України. Я за її успіх несу певну моральну відповідальність. Хочеться побажати депутатам ставитися до довіри своїх виборців дуже дбайливо і шанобливо. Люди хочуть жити краще і для цього вже створено всі передумови. Ми повинні виправдовувати надії виборців, а не позбавляти їх віри в гідне життя.