- Скільки років пройшло з моменту створення Вами цього оркестру?
Оркестр був створений в 1972 році, майже 48 років тому, і з того часу ми плідно працюємо. У мене є вища диригентська освіта, а музикою я займаюся з дитинства. Мене вже тоді добре знали в районі, тому що разом з братом ми брали участь в різних музичних конкурсах. Так вийшло, що мене запросили працювати в Визирку, і я тут затримався. Тоді навіть не думав, що залишуся надовго, але дуже сподобалися і люди, і село.
- З чого починався оркестр?
Навесні 1972 роки я звернувся в місцеву школу, щоб набрати учнів в оркестр, багато записувалися, але в підсумку залишилося дев'ятеро. Вже на перше вересня ми виступали в школі - зіграли кілька маршів. Кількість учасників оркестру поступово збільшилася до сорока осіб. Тепер у нас є і підготовчі групи, де займається чотирнадцять осіб - учні 2-3 класів, ще вісім займаються в середній групі. Поступово учні з підготовчих груп переходять в основний склад оркестру.
- В оркестрі вже виросло кілька поколінь виконавців?
У нас грає батько зі своїми дітьми, чоловік з дружиною і навіть онуки деяких випускників. Оркестр наш став традицією для села, невіддільною частиною його життя.
- Як Вам вдається зберігати оркестр протягом стількох років?
Керівники сільської ради змінювалися протягом усіх цих 48 років, але з кожним з них мені вдавалося знайти спільну мову. Нам допомагали завжди - в тому числі виділяли й кошти на екскурсії, щоб заохочувати наших артистів.
- Як Вам вдається сьогодні зацікавити дітей заняттями музикою?
Раніше в районі було 13 оркестрів, зараз залишилося два - один в Першотравневому та наш у Визирці. Щоб зацікавити дітей, коли я приходжу в нашу школу, спочатку я просто запрошую їх до актової зали послухати, як грає оркестр. Батьки бачать їх виступи оркестру на перший і останній дзвоник, на День села, на конкурсах і хочуть, щоб їхні діти теж чогось навчилися. Діти надихаються прикладом наших талановитих музикантів і хочуть грати точно так само. Також, наприклад, класний керівник другого класу Алла Миколаївна зацікавлює своїх учнів і направляє їх до нас - в цьому році прийшли 12 другокласників, буде добре, якщо вони знайдуть своє місце в оркестрі.
- Який репертуар Ви обираєте для оркестру?
Щоб дітям і дорослим було цікаво, твори повинні їм подобатися. Ми вивчаємо твір всі разом - якщо сподобалося, граємо його. У нас в репертуарі є і класика, і сучасна музика, і українська народна тематика, і інші твори.
- Що для Вас особисто означає робота в цьому оркестрі?
Часи змінюються, але людська душа залишається незмінною і хоче музики, свята і відпочинку. Для слухачів музика - це відпочинок, а для оркестру - робота, через музику ми спілкуємося з людьми.
- Де оркестр зазвичай виступає?
Рідко заходи в громаді проходять без участі нашого духового оркестру. Ми виступали в цьому році на Всеукраїнському конкурсі в Черкасах, де були музиканти з усієї України: оркестри, ансамблі. Там ми прекрасно виступили й отримали гран-прі. Також отримали гран-прі ми й на обласному конкурсі духових оркестрів, який проходив у Визирці.
У ньому брали участь 14 духових оркестрів. Було і безліч інших конкурсів, об'єднує наше участь в них одне - ми завжди налаштовані на перемогу. У нашому оркестрі є і душа, і самобутність. Ми можемо виконувати твори, які грають й інші оркестри, але граємо ми їх по-своєму, ми завжди вносимо щось нове, щоб відчувалося - це наш оркестр - "Визирські сурми".
- Які якості розвиває в дитині участь в оркестрі?
В першу чергу, людяність і доброту, співчуття і працьовитість. В оркестрі душа дитини зливається з музикою.
- Як оркестр забезпечений музичними інструментами?
Керівництво Визирської громади ні в чому нам не відмовляє - ми всім забезпечені. Якщо потрібні інструменти, нам завжди допомагають. У нас прекрасні інструменти та костюми. Адже результат нашої роботи видно і нас підтримують. Коли ми їдемо на виступи, беремо з собою все своє, аж до складних стільців для виступу. Деякі люди навіть дивуються, як нам це вдається.
- Ви вважаєте умови, в яких працює оркестр, особливими?
Звичайно, у нас прекрасні умови - наше село, як одна велика сім'я: Визирська сільська рада, Будинок культури, школа, жителі села - ми все одне ціле.
- Як складається подальша доля випускників оркестру?
Раніше було так, що діти закінчували музичну школу і гру в оркестрі, після чого йшли в армію, де багато потрапляли в військовий оркестр, звідки писали нам вдячні листи. Наші випускники працювали в одеських театрах, закінчували музичні училища та консерваторії. Зараз, на жаль, музичні спеціальності менш затребувані. Однак два роки тому музичне училище закінчив наш випускник Гена Панфілов, він став солістом військово-морського оркестру, в минулому році Богдан Стрельченко вступив до музичного училища, в цьому році Микола Книгов вступати буде. Також у нас є потенційні в майбутньому студенти музичного училища та консерваторії, які вже зараз грають складні твори - програму музичного училища.
- З якими почуттями Ви щодня йдете на роботу?
Напевно з радістю, якщо я о сьомій ранку вже на роботі й до мене приходять займатися діти. Це дуже важка праця. Особливо складно, коли щорічно виїжджають учні і їм потрібно знайти й виховати гідну заміну.
- Чи чекають нових виступів оркестру жителі громади?
Люди завжди чекають нових виступів, вони люблять живу музику, а її зараз в житті зустрічається мало. Послухати в селі наживо музичні твори у виконанні гарного оркестру - не кожному пощастить.
- У вас є мрія?
Моя мрія - відсвяткувати п'ятдесятиріччя оркестру, далі поки я не загадую.
- Що б Ви побажали напередодні Нового року жителям Визирської громади?
Я хочу побажати всім миру, добра, злагоди, щастя і достатку. Щоб в душах людей завжди звучала музика. Щоб батьки розуміли важливість музичної освіти й приводили дітей до нас займатися - це принесе їм тільки користь.