Тилігульський лиман, в основному, завжди поповнювався за допомогою однойменної річки, яка колись була досить повноводною. Проте в силу різних причин, і людський фактор тут грає не останню роль, річка Тилігул опинилася на межі зникнення. Наприклад, у селі Заводівка, Березівського району, замість неї сьогодні заболочені місця.
Річка Тилігул тече в межах Подільського, Ананьївського, Любашівського, Миколаївського та Березівського районів Одеської області. Довжина приблизно 173-х кілометрів. Бере початок на Півдні Подільської височини. Основне живлення - снігове. Влітку на окремих ділянках пересихає. Використовується для зрошення. На жаль, втручання людей в останні десятиріччя заважали руху води.
Найвагомішою причиною обміління річки Тилігул є неправильне використання земельних ділянок, що безпосередньо межують з водою. Така ситуація склалася майже у всіх населених пунктах, що розташовані по лінії руху Тилігулу, зокрема в селі Заводівка, через яке вона протікає. Місцеві пам'ятають, що тут було декілька десятиліть тому.
Депутат Одеської обласної ради Олег Кутателадзе, який є ініціатором масштабного проєкту з порятунку Тилігульського лиману, вважає за необхідне комплексний підхід. Адже поповнити рівень води у лимані можна як за допомогою морської води через будівництво спеціального каналу від Чорного моря, так і за допомогою річки Тилігул, яку також треба врятувати від пересихання.
Відновити річку Тилігул можливо тільки тоді, коли зусилля об'єднають не лише науковці, а й представники влади. Бо потрібно провести серйозне дослідження, визначити низку певних заходів та почати діяти. По-перше, розчистити річище Тилігулу, врегулювати роботу дамб по лінії її руху, а також правильно використовувати земельні ділянки поруч із водою. А вже потім, враховуючи всі природні та техногенні фактори, можна буде приступити до комплексного відродження цілої екосистеми.