Як зізнаються в редакції газети "Слава хлібороба", у видання є читаки, які дружать з газетою 50-60 років, з дитинства.
Я запам’ятав, що ще у 2011 році я був на інтерв’ю вдома у Божевського Олександра Георгійовича в Любополі. Він учасник війни та головний агроном, на жаль, вже три роки покійний. Він зізнався, що передплачує "Славу хлібороба" з 1952 року. І у нього на горищі є багато номерів нашої газети. Це було цікаво, бо для мене 52-й рік - це коли мене ще не було на світі. Він піднявся і виніс купу. Я їх забрав в редакцію і потім, періодично передивляючись, бачив, що регулярно на шпальтах головний агроном Божевський надавав інформацію, як живуть хлібороби, - Афанасій Гайдаржі, головний редактор газети Слава хлібороба".
Є у газети й багато інших багаторічних читачів по різних селах. Серед них Барило Георгій Володимирович, Іванюк Леонід Михайлович, та інші віддані читачі. Але, звичайно, зараз проблема в тому, щоб заохотити до газети представників молодих та середнього віку поколінь, визнає очільник видання. Тому зараз тут друкують різнобічну інформацію, особливо про життя шкіл, досягнення в спорті, дякуючи місцевим спортивним школам, про музикальні школи, де дуже багато хороших фахівців, про знаменитий духовий оркестр з Визирки.
Наші таланти займають високі місця на всеукраїнському рівні. Тому я думаю, що газета сьогодні потрібна, і в майбутньому вона, як джерело інформації, буде залишатися. Як кажуть, газета живе один день. Але потім вона йде у вічність. Коли сьогодні гортається наш архів газет за більш ніж 80 років, то ми бачимо, що це джерело інформації, яке буде цікавим навіть через 100, 200 років. Так само і те, про що ми пишемо зараз, - Афанасій Гайдаржі, головний редактор газети "Слава хлібороба".