Євдокія Миколаївна Гвоздь в селі Визирка людина помітна та шанована, єдина в цьому населеному пункті учасниця Другої світової війни. Весела привітна та життєрадісна, у свої поважні роки вона до останнього часу щодня приходила у центр села пішки, долаючи відстань у кілька кілометрів. Останні час її звичка ходити на велику відстань була зіпсована травмою ноги, а тут якраз й карантин наскочив. Не сильно б поспішала Євдокія Гвоздь самоізолюватись, якби не нога.
Про те, що її прийде привітати керівництво сільради з 92-річчям, Євдокія Миколаївна знала заздалегідь. Традиція особисто вітати ювілярів поважного віку у Визирській сільраді заведена вже давно, односельців після 90 років вітають з Днем народження щорічно, тому люди чекають на такі свята.
Валерій Стоілакі, як і Євдокія Гвоздь, народився 5 травня. Він приїхав привітати шановну жительку Визирки з великим піднесенням. Від сільради він передав привітання і її синові, Миколі Гвоздю, який відсвяткував власне сімдесятиріччя двома днями раніше.
Поздоровлення Євдокії Миколаївні передали й співзасновники благодійного фонду імені Олексія Ставніцера. Часто депутат обласної ради Олег Кутателадзе або депутат Лиманської райради Віталій Кутателадзе вітають ювілярів особисто, але в період карантину, скористалися можливостями телебачення.
Люди похилого віку зараз найбільше страждають від самотності, тому важливо надавати їм не тільки матеріальну допомогу, а й так потрібну їм увагу. Жителька Визирки Євдокія Гвоздь любить спілкуватися, намагається більше рухатися та частіше посміхатися, може в цьому і полягає секрет її довголіття?
Авторка: Катерина Гончар.