Повертаючись з війни додому Василь Дяченко вже знав імена своєї майбутньої дружини та дітей. У родині жителя Сичавки Василя Дяченко мають власну сімейну історію, яку передають з покоління в покоління. Ще на фронті, під час Другої світової війни родоначальнику сім’ї Дяченків його майбутнє наворожила циганка.
![]()
![Любов Дяченко, донька Василя Дяченко.]()
Ви знаєте, ми до подробиць пам'ятаємо цю історію. Тато розповідав та потім мама переказувала. Так ось, ця жінка підійшла до тата й каже, війна скоро закінчитися, ти будеш у Берліні, залишишся живий. У тебе буде багато нагород. Повернешся додому, одружишся, буде в тебе двоє дітей. Потім вона назвала всіх нас на ім'я - дітей та маму. А татів друг, наполягає, мені теж поворожи. Вона уважно подивилася на нього та відразу пішла. Через якийсь час в окоп влетів снаряд і татового друга вбило, він же сам був тільки легко поранений в ногу, - Любов Дяченко, донька Василя Дяченко.
Василь Дяченко, герой Другої світової війни, народився у селі Сичавка. Звідси, у 18 років і пішов на фронт коли потрібно було захищати Батьківщину.
![]()
![Тетяна Ліннікова, онучка Василя Дяченко.]()
Він пройшов війну з 41 по 45 рік, був зв'язківцем, завжди на передовій. Має дуже багато нагород. Це два ордени "Слави", два ордени "Червоної зірки", "За відвагу" у нього кілька медалей. Про війну він зовсім нічого не розповідав, це було для нього занадто важко. Він пішов воювати зовсім молодим хлопцем, - Тетяна Ліннікова, онучка Василя Дяченко.
![]()
![]()
Та все ж одну історію Василь Дяченко розповів своїм родичам. Вона й стала сімейним оповіданням, що передають через покоління.
Подібні історії є у багатьох родин, родичі яких пройшли через війну, впевнена донька героя Другої світової війни Любов Дяченко. Такі оповідки не дають забути нащадкам про подвиги їх героїчних дідів та прадідів, воїнів-визволителів, які щиро та чесно захищали свою рідну землю у 1941-1945 роках.
Авторка: Катерина Гончар.