Коли була заснована слобода Визирка, цього зараз ніхто точно не знає. Але з історичних джерел відомо, що, можливо, зробили це турки-переселенці. Підтвердженням цьому є турецьке кладовище. Крім того, етимологія назви «Визирка» походить від турецького слова «візир», про що згадується в історичних довідках за 1644 рік.
Після звільнення Причорномор’я від турків, Катерина II дала дозвіл чорноморським козакам поселитися на цих землях. Тож корінні мешканці села є нащадками чорноморських козаків, які були учасниками російсько-турецької війни 1828–1829 років. І донині на визирському кладовищі височіють кам’яні хрести над козацькими могилами, як пам’ять про звитягу предків.
Перші поселенці отримали по 5,5 десятин землі. З часом стали вони називати свій населений пункт Новозаградіївкою. І тільки в 1920 році село знову почали називати Визиркою. Після встановлення радянської влади у 1929–1930 роках було засновано три колгоспи: «Червоний партизан», «Червона Визирка», «51 Перекопської дивізії».
З початком Другої світової війни на захист вітчизни з Визирки пішло на фронт 225 осіб, а повернулося 69, з них 25 з інвалідністю. Село було в окупації з 12 серпня 1941 року по 5 квітня 1944 року. То були для мешканців Визирки, здавалося, нескінчені чорні дні. І ось, нарешті, прийшов той довгоочікуваний день, а точніше квітневий ранок, коли в село вступили радянські війська. Поступово стали відновлюватися колгоспи. Великий тягар ліг на плечі жінок, дітей від 14 років. Колгоспники жили за девізом: «Все для фронту, все для перемоги».
З роками тутешнє сільськогосподарське виробництво зростало, міцніло, на території населеного пункту почали діяти заклади освіти, медицини, культури, побуту. Люди стали жити заможніше.
І сьогодні Визирка крокує у ногу з часом. Вона молодіє на очах. Сюди приїздять і залишаються жити багато сімей. Місцева влада піклується про красу села, добробут людей, щасливе життя молодого покоління та дорослих. Все це надихає молодь, яка готова і надалі прославляти свою маленьку батьківщину новими трудовими звершеннями. Позитивні зміни нині постійно відбуваються в кожному населеному пункті Визирської об’єднаної територіальної громади.
Автор: Іван Рафальський.
За матеріалами газети «Слава хлібороба» № 17 (9869).