Любов до своєї країни та до її історії починається з поважання традицій. Кожен народ має свій особистий національний код, це стосується не тільки зовнішності або мови, сюди можна віднести й традиційне народне вбрання. В Україні вже 15 років поспіль святкують День вишиванки.

Яна Куліченко, директорка Визирського ліцею

Для мене цей день особливий, тому що вишиванка є символом нашої рідної України, елементом традиційного українського вбрання. І тому мені здається, що вона об’єднує нас всіх українців. Сьогодні не тільки День вишиванки, а й День єдності всіх українців, які сьогодні одягли вишиванки та показали, що ми є справжніми громадянами своєї рідної держави — України.

В цей день у Визирському ліцеї, з урахуванням усіх карантинних обмежень, по класах проходили різноманітні заходи, тут навіть провели надзвичайне вишиванкове дефіле. Дітки робили аплікації. А вчителі знайомили їх з візерунками, які притаманні тій, чи іншій області України.

Алла Лисецька, вчителька початкових класів Визирського ліцею

Червона вишивка набула популярності тоді, коли кольорові нитки були дефіцитом і жінки шукали як вишити, як прикрасити сорочку — червоні нитки дуже часто використовувалися для вишивання сорочок. Найчастіше вишивали ще й чорними нитками, наприклад, і не тільки сорочечки вишивали, а й рушнички — і ви, мабуть, всі чули пісеньку про рушник, який вишила мати для свого сина в дорогу червоними та чорними нитками.

Також на першому поверсі ліцею зробили виставку українського національного одягу. Дітки принесли різноманітні вишиванки, одна з них — це робота батька учениці, розповідає директорка Визирського ліцею Яна Куліченко.

Яна Куліченко, директорка Визирського ліцею

Це робота батька Павла Анатолійовича Громового, який власними руками, скажемо, з бісеру, це дуже кропітка робота, вишив цю вишиванку для своєї доньки. А сьогодні дав нам її для виставки, щоб усі бачили, що, крім того, що нитками вишиванки зараз вишивають, можна і різноколірним бісером, що є такою важкою роботою.

Маленькі визирчани з радістю вивчають історію та традиції свого народу.

Авторка: Стелла Дюар.

Схожі новини:

Всі публікації