З радістю зустрічав гостей Василь Кулиняк, житель Нової Вільшанки. Приймати у себе вдома голову громади — честь, яка зобов’язує багато до чого. Насамперед триматися в цей непростий час і не падати духом. Але для Василя Степановича це вже давно стало головним принципом життя. Зі свого боку Визирський сільський голова, передаючи продуктові набори, що вже стало доброю традицією в ОТГ, завдяки активній роботі депутатів від «Команди розвитку», бажав лише одного — вистояти у цей складний час та продовжувати бути взірцем для молоді. Адже покоління старожилів Визирської громади — це золотий фонд ОТГ.
За плечима Василя Степановича Кулиняка життя й кілька трудових десятиліть, що були проведені у Латвії, куди поїхав ще у 80-ті роки. Коли ностальгія за Батьківщиною набула хронічного характеру, не роздумуючи повернувся до рідної Вільшанки. Саме тут ростили з дружиною дітей, тут пройшла й більшість трудового шляху. Про все це вони й згадували за чашкою чаю із Валерієм Стоілакі.
Герой нашого сюжету сповнений сил й сам тримає садибу у зразковому стані. Розповідає, що любов до рідного краю у кожного своя, а ще бажає Україні скорішого настання миру.
Василь Кулиняк, житель Нової Вільшанки
Я тут живий! Тут хата моя, діти мої, розумієте? Батьківщина є Батьківщина. Але скажу так: де б ти не жив, якщо ти не будеш людиною, тебе поважати не будуть. Яку б мову ти не знав, все одно, поважати не будуть. Бажаю всім, щоб був мир та здоров’я — це найголовніше!
Василь Степанович Кулиняк впевнений у тому, що жити на рідній землі, розвивати свій рідний край — це благословення долі та щастя, яке цінують сьогодні всі, хто бодай раз залишав Батьківщину.
Валерій Стоілакі, Визирський сільський голова
Розквітає не тільки Вільшанка, а й Першотравневе, й Визирка. Люди бачать, що громада розвивається, тому вони повертаються на нашу територію. Всі чекають миру, щоб настав спокійний час. Люди налаштовані на відновлення України: у нас будуть відновлені населені пункти, відновлена інфраструктура — наша країна стане однією з кращих країн Європи.