В умовах воєнного стану багато людей опинилися в складних життєвих обставинах, внаслідок чого вони потребують певної підтримки — матеріальної, психологічної чи соціальної. Опинившись в скрутному становищі, люди зазвичай звертаються до працівників соціальних служб. Саме вони забезпечують захист вразливих груп населення. За словами директорки Центру надання соціальних послуг Визирської сільської ради Людмили Хараїм, у 2023 році центр працював у штатному режимі. Фахівці та соціальні робітники надавали допомогу різним категоріям населення Визирської громади.
Людмила Хараїм, директорка Центру надання соціальних послуг
Фахівці працюють із сім’ями та з особами, які потрапили в складні життєві обставини, це малозабезпечені та багатодітні сім’ї. Соціальні робітники працюють з людьми похилого віку та з людьми з інвалідністю. Допомагають їм, купляють продукти, ходять в аптеку, роблять все, що ми робимо вдома — приготування їжі, прибирання. За 9 місяців роботи було надано близько 8000 послуг 553 сім’ям та особам.
За підтримки Центру надання соціальних послуг у Визирській громаді продовжує працювати програма «Милосердя в дії». Завдяки цій програмі, працівникам центру у 2023 році вдалося закупити чимало засобів реабілітації для людей з інвалідністю.
Людмила Хараїм, директорка Центру надання соціальних послуг
Ми включили у програму і закупили засоби реабілітації. Це інвалідні візочки, палиці та милиці. До нас звертається дуже багато людей. Хтось впав, хтось ногу зламав або руку. Комусь просто важко ходити, тому що діабет у людей. Ми на достатньому рівні забезпечуємо нашу громаду.
Невіддільною частиною роботи соціальних працівників є спілкування та допомога людям похилого віку. На сьогодні у громаді є багато самотніх літніх жителів, а також людей з інвалідністю, які прикуті до ліжка. До кожного з них потрібно знайти свій підхід.
Тетяна Зіміна, завідувачка відділення соціальних послуг за місцем проживання та натуральної, грошової допомоги ЦНАПу
Особи похилого віку, вони як діти, з ними цікаво, це — мудрі діти. Я б не казала, що з ними тяжко. Так, дуже шкода їх, тому що пенсії дуже малі, вони не все можуть собі дозволити. Здебільшого до нас звертаються з проханням принести продукти, прибрати. Є лежачі. Людина, як то кажуть, лежить, як дитина і чекає поки її помиють й перевдягнуть.
Не забували соцпрацівники і про внутрішньо переміщених осіб. Завдяки тісній співпраці з благодійними фондами, вдалося забезпечити такі родини наборами посуду, ковдрами, подушками і постільною білизною. Маленькі діти отримали одяг та взуття.