Спогади минулих літ. Наша правда перемогла

  Замок-палац, в якому розмістився Петрівський ветеринарний технікум, являє собою коштовний пам’ятник старовинної архітектури. За період німецько-румунської окупації його було напівзруйновано фашистськими варварами, але основа палацу зі всіма внутрішніми перетинами та напівпідвалом зі всіма льохами й ходами й, майже, весь дах збереглися. Уціліла також облицьовка стін та стелі й ліпні прикраси на них в головних залах палацу, — так в газеті «Перемога» № 46, 1945 року, описується Петрівський веттехнікум.

  Глядача палац вражає й зараз грандіозністю побудови, витриманістю стиля замків середньовічної архітектури, розкішними вестибюлями, пишною красою як загального вигляду, так і окремих архітектурних деталей.

  Дуже характерним є девіз на рельєфних дворянських гербах, що височать над входом на головних фасадах: «Да будет правда».

  Сотні й тисячі трудящих рук збудували цю величну споруду, створюючи у свій час «земний рай» для купки паразитів, та чекаючи довгі роки коли ж то настане та правда.

  І ось прийшла вона довгождана в жовтні 1917 р., коли палац перейшов до рук його справжніх господарів, до рук тих чиї діди й прадіди своїми мозолистими руками будували це розкішне «дворянське гніздо», в якому викохувалось пихате та бундючне панство.

  Здійснилась правда і слова девізу перетворено в життя. Поміщицькі землі й будинки перейшли у власність їхньому законному господареві — трудовому селянству.

  Кривавий гітлеризм хотів зламати цю правду, марно намагаючись посадити на шию народу нових рабовласників — кровопивців. Сила народу і сонце ленінсько-сталінської правди розігнало морок чорної фашистської ночі.

  Зараз, в перші дні нового навчального року, сюди з’явились сотні молодих селянських дівчат та юнаків; їх дзвінкі голоси та співи оживили територію технікуму й прилеглі до нього тихі степи. Вони принесли з собою запал до навчання, радісні мрії про свій майбутній життєвий шлях — гідних громадян своєї могутньої Батьківщини та вірних синів трудового народу.

  І в ласкавому промінні південного сонця оживає з руїн старовинний палац, немовби радіючи новій перемозі нашої правди.

  Автором був І.І. Гаєвський. 

  Веттехнікум, с. Петрівка Антоно-Кодинцівського району.

  Нагадаємо, що у газеті «Перемога» № 40, 1945 року, згадується історія та досягнення Петрівського технікуму за 25 років існування.