Спогади минулих літ. Петрівському технікумові 25 років

  При в'їзді з півдня в с. Петрівку (бувш. Курісове-Покровське) ліворуч над деревами столітнього парку височать шпилі башт старовинного палацу, в минулому — маєток крупного поміщика володаря — Куріса. Велика Жовтнева соціалістична революція вигнала шуліку з розкішного гнізда. В 1920 році тут утворено сільськогосподарську школу, яка згодом була перетворена в технікум, — так в газеті «Перемога» № 40, 1945 року подається історія створення Петрівського технікуму.

  В палаці розташувались аудиторії й кабінети ветеринарного технікуму, а навколо — велике навчальне господарство.

  Перший випуск відбувся в 1923 році. Школа випустила тоді 10 фахівців сільського господарства, а за 25 років тут здобули освіту понад 4 тис. агро-, зоо-, ветспеціалистів.

  У тому палаці — світлий зал, що виходить на широку кам’яну веранду. Колишній володар приймав тут тоді бундючних, пикатих гостей.

  У безповоротність пішов той час і сюди прийшли справжні господарі — діти робітників і селян. Вони з’явились тут в роки голоду і розрухи, щоб своїми руками засвітити вогнище радянської культури. Тепер тут — технікум Наркомату радгоспів УРСР, школа середніх кадрів соціалістичного сільського господарства.

  Разом з сотнями юнаків, тепер видатних будівників і захисників своєї Батьківщини, тут починали свій життєвий шлях десятки педагогів: тепер доцент фізики Харківського зоотехнічного інституту М. Гадзінський, доцент зоотехнії Одеського сільськогосподарського інституту М. К. Дідковська, доцент української літератури І. Н. Ковтун, професор-орденоносець Одеського сільськогосподарського інституту — Я. Я. Вербін і інші.

  Великої шкоди завдали технікуму німецько-румунські загарбники, перетворивши в руїну наслідки впертої праці багатьох років.

  В 54-х кімнатах палацу були прекрасні аудиторії, коштовні наукові кабінети, клуб і бібліотека, в 4-х світлих будинках — гарно обладнані гуртожитки студентів, два з них були збудовані напередодні війни.

  В 1935 році була збудована власна ветлікарня, а в 1936 році — велика, добре устаткована, їдальня.

  До війни технікум мав власну електростанцію, радіовузол, водопровід і каналізацію та 6 житлових будинків, в 7-ми будинках було розташоване навчальне господарство.

  В 1940-41 навчальному році бюджет технікуму складав 817,6 тис. крб, лише на обладнання кабінетів за останні 2-3 роки перед війною було витрачено 80 тис. крб. Кабінетів було 9 і 1-біохімічна лабораторія, а в баштовому приміщенні — бібліотека, що налічувала 21 тисячу книжок.

  Технікум мав духовий і струнний оркестри та звукове кіно.

  Електростанція потужністю 8 кВт освітлювала всю територію технікуму, радіофіковані були квартири, гуртожитки, аудиторії, клуб, господарські будинки.

  Для закріплення набутих знань було механізоване навчальне господарство на 880 га землі при наявності в ньому 5 тракторів, 1 комбайну, 4 нафтових двигунів, 1 вітродвигуна, 4 автомашин і великої кількості сільськогосподарського і причіпного інвентарю.

  Все це давало можливість застосувати передову техніку і вести культурне господарство.

  Зразково було організовано тваринницьке господарство, яке налічувало 87 голів великої рогатої худоби, 855 овець, 97 свиней і 38 коней. Молочна ферма мала приладдя для електродоїння і механізовану маслоробку.

  Нагадаємо, у газеті «Перемога» № 35, 1945 року, згадується зібрання Виконкому районної Ради депутатів трудящих і РК КП (б)У, на якій були заслухані доповіді голів колгоспів.