"Перемога" №26, 19 липня 1945 р.

Швидше готувати школи до нового навчального року

В газетах «Радянська Україна» і «Правда Украины» 22 червня ц. р. було опубліковано постанову Раднаркому УРСР і ЦК КП (б)У про підготовку шкіл України до нового 1945-46 навчального року.

В ній було дано широку програму робіт і строки їх виконання.

Останні завдання, поставлені партією й урядом в цій справі, — ремонт шкіл і забезпечення їх паливом на зиму.

Минув майже місяць з того часу, а виконання цих важливих завдань на сьогодні — в загрозливому стані.

Візьмемо хоч би відбудову школи в райцентрі (с. Антоно-Кодинцеве), де робота йде повільними темпами. А школи в Сичавці, Свердлове — ремонтувати не починали.

В Кремидівці керівники місцевих організацій категорично відмовились приймати участь в ремонті школи.

Цим короткозорим «ділягам» байдуже до виконання робіт державного значення, їхня поведінка — ігнорування постанов партії і уряду.

Вони нагадують ту категорію людей, якій взагалі закон не писаний.

До початку навчання в школах лишилось менше, як півтора місяця, а строк закінчення ремонту, встановлений партією й урядом, — ще ближче.

Директори шкіл, голови сільрад і колгоспів, радянські, партійні й комсомольські організації не повинні стояти осторонь, а негайно прийняти активну участь в ремонті шкіл.

Не слід забувати, що згідно вищенаведеної постанови РНК і ЦК КП (б)У — зобов’язано виконкоми обласних Рад депутатів трудящих з 1-го по 15-те серпня провести перевірку готовності шкіл області до нового навчального року.

Районний відділ народної освіти (зав.-т. Щеглюк) не повинен також стояти в ролі стороннього спостерігача, а більше проявити настирливості і посилити контроль виконання плану ремонту шкіл на місцях.

Більше зусиль на прискорення ремонту шкіл і закінчення його у встановлений строк!

Наш досвід і наші досягнення

Протягом усього минулого навчального року робота нашого педколективу була спрямована на здійснення постанови партії і уряду «Про міроприємства по покращанню якості навчання в школі.

Щоб досягти в цій справі гарних показників, нам довелось щоденно підвищувати свій загальноосвітній та політичний рівень і настирливо вдосконалювати свою педагогічну майстерність.

Цією справою школа стала займатись систематично. Ми організували відкриті уроки.

Відвідуючи ці уроки, молоді предагоги вчились у старших. Крім того, готуючись в свою чергу давати відкритий урок, молодий педагог привчався до більшої вдумливості в розробці матеріалу, до більшої відповідальності за проведення уроку. Такі відкриті уроки відвідували і вчителі сусідніх шкіл.

Щоденно в процесі роботи молодий педагог одержував методичну допомогу від старших товаришів і на ходу виправляв припущені помилки.

На педнарадах було заслухано ряд доповідей, які давали напрямок щоденній нашій роботі. Так, наприклад, після доповіді «Виразне читання», був проведений практичний урок «Декламаційний аналіз вивчаємого тексту.»

Доповіді — «Як навчати грамоті без букваря», «Унаочнення викладання арифметики в першому класі» — були необхідною допомогою в умовах недостатньої забезпеченості нашої школи підручниками і наочним приладдям.

Щотижня працював політгурток по підвищенню ідейно-політичного рівня.

Багато зусиль приклали вчительки перших класів — Федорівська Є. та Сириця С., навчаючи дітей грамоті без букварів (один буквар на два класи). Для цього вони виготували розрізну абетку і щодня заготовляли друкований текст статті.

А тому й наслідки гарні: в першому класі «А» (учителька Федорівська Є.) всі 32 учні переведені до другого класу, а в першому класі «Б» (вчителька Сириця С.) з 28-ми учнів лише один залишився на повторний курс.

Наочні приладдя педагоги виготовляли самі: учителі молодших класів в процесі щоденної роботи виготовляли малюнки для уроків по розвитку мови, на уроках географії (В. М. Бербер) та зоології (О. І. Фоменко) ілюстрували матеріал наочними приладдям власного виготовлення.

Викладачі мов систематично проводили дослідницьку роботу по вивченню індивідуальних помилок, що полегшувало засоби боротьби з ними.

Гарні показники на іспитах були наслідком уважного ставлення вчителів до настанов методичних конференцій про повторення і закріплення пройденого матеріалу. На іспитах учні показали грунтовні й систематичні знання.

Наша школа успішно закінчила учбовий рік. Вона пишається своїми учнями, що закінчили навчальний рік виключно з п’ятірками: в VII класі Галя Нікітенко, Валя Качуренко, в VI класі — Галя Вовченко, В. Любімова, Ушаков, в V класі — Митя Білаш, Оля Люльченко, в IV класі — Ліна Година, Ніна Голуб.

Педколектив школи впевнений, що досягнення в наступному навчальному році будуть значно кращі.

М. П. Тарасова, завпед Антоно-Кодинцівської школи.

Кремидівські «вельможі»

Наша Кремидівська школа щороку охоплює навчанням дітей колгоспників артілі ім. Дзержинського та робітників і службовців місцевих організацій: МТС, пункту «Заготзерно», сінопункту, нафтобази, залізничної станції.

Приступаючи до ремонту школи, ми розраховували, що в цій справі допоможуть робочою силою і транспортом в однаковій мірі керівники цих організацій.

Сільрадою була утворена комісія сприяння в ремонті, яка визначила обсяг роботи кожній організації.

Всі керівники дали слово виконати належну їм частку роботи.

Умовились 12-го липня всім разом почати ремонт. В цей день першим організував роботу лише голова колгоспу т. Данчев: колгоспники й підлітки навозили попелу для засипки горища, замінили черепицю й заготовили матеріал для підмурування й обмазування фронтонів. Призначену йому частину робіт повністю було виконано.

Більше ніхто з керівників нічим не допоміг, і по цьому питанню 13 липня було скликано пленум сільради.

Тут всі керівники дали слово 14 липня з’явитись на батьківські збори, а потім організувати виконання належної їм роботи.

Але вже на другий день всі категорично відмовились від участі в ремонті школи.

А директор МТС т. Маринич вважає себе великою вельможею: навіть не з’явився в сільраду, на яку він завжди дивиться звисока. За час свого директорства в МТС він жодного разу не з’явився на пленум чи будьяке засідання, не дивлячись на неодноразове запрошення.

Крім нього, решта керівників кремидівських установ: Гольдберг — зав. пунктом «Заготзерно», Стоянов — зав. пунктом «Заготсіно», Колчак — зав нафтобазою, Мартинюк — нач. станції — Кремидівка і Дробот — майстер залізниці — також вважають себе великими вельможами.

На них вплинути може хто інший, а не сільрада.

І. Бахчеван, голова Кремидівської сільради.

Саме більше

На землі живе більше півтора мільйона різних видів тварин і ростуть сотні тисяч різних дерев, чагарників, трав, водоростей. Серед них є справжні велетні. Довжина самої більшої водорості, що живе в океані, складає 300 метрів. Більше 100 тонн важить кит, довжина якого досягає 30 метрів.

На суші саме високе дерево секвоя росте в Північній Америці. Висота цього дерева 150 метрів, а його коло біля основи перевищує 30 метрів. Сама висока тварина — жирафа. Зріст її — 6 м. А сама важка надземна тварина — слон.

Саме маленьке

Самі маленькі істоти — це мікроби. Їх не можна навіть розглянути оком. Вивчають мікробів за допомогою мікроскопів. В каплі води мікробів іноді буває багато тисяч. А 100 міліардів цих істот важать всього дві сотих грама. Але, не дивлячись на свій мізерний розмір, багато мікробів викликають небезпечні хвороби. Довжиною мікроби бувають в 10-20 тисячних часток міліметра. Але це вже самі більші з них. А самі маленькі не можна розглянути навіть у мікроскоп. На кожний міліметр їх укладеться 50 мільйонів.

(Календар 1945 р.) 

Потурання крадіям

У риболовецькому колгоспі ім. Горького (с. Сичавка) рибу крадуть на очах у правління.

Коли рибалки витягають неводи, то виявляється що крадіїв риби більше, ніж рибалок. І неодмінно спостерігаєш одну й ту ж картину: хто тягне рибу просто з невода, а хто розтягає з купи.

І голова колгоспу тов. Михайлов і його заступник тов. Кушнір щодня бувають на березі Чорного моря, але якось байдуже ставляться до цього й ніяких заходів не вживають.

Голові колгоспу, членам правління і бригадирам слід пам’ятати, що берегти рибу від розкрадання — їх прямий обов’язок.

С. Костанді, голова Сичавської сільради.