"Перемога" №40, 9 вересня 1945 р.

ПЕТРІВСЬКОМУ ТЕХНІКУМОВІ 25 РОКІВ

При в'їзді з півдня в с. Петрівку (бувш. Курісове— Покровське) ліворуч над деревами столітнього парку височать шпилі башт старовинного палацу, в минулому— маєток крупного поміщика володаря — Куріса.

Велика Жовтнева Соціалістична Революція вигнала шуліку з розкішного гнізда.

В 1920 році тут утворено сільсько — господарську школу, яка згодом була перетворена в технікум.

В палаці розташувались аудиторії й кабінети ветеринарного технікуму, а навколо — велике учбове господарство.

Перший випуск відбувся в 1923 році. Школа випустила тоді 10 фахівців сільського господарства, а за 25 років тут здобули освіту понад 4 тис. агро-зооветспеціалистів.

В тому палаці — світлий зал, що виходить на широку кам’яну веранду. Колишній володар приймав тут тоді бундючних, пикатих гостей.

У безповоротність пройшов той час і сюда прийшли справжні господарі діти робітників і селян. Вони з’явились тут в роки голоду і розрухи, щоб своїми руками засвітити вогнище радянської культури. Тепер тут — технікум Наркомату радгоспів УРСР, школа середніх кадрів соціалістичного сільського господарства.

Разом з сотнями юнаків, тепер видатних будівників і захисників своєї Батьківщини, тут починали свій життєвий шлях десятки педагогів: тепер доцент фізики Харківського зоотехнічного інституту — М. Гадзінський, доцент зоотехнії. Одеського сільськогосподарського інституту М. К. Дідковська, доцент української літератури І. Н. Ковтун, професор — орденоносець Одеського сільськогосподарського інституту — Я. Я. Вербін і інші.

Великої шкоди завдали технікуму німецько — румунські загарбники, перетворивши в руїну наслідки впертої праці багатьох років.

В 54-х кімнатах палацу були прекрасні аудиторії, коштовні наукові кабінети, клуб і бібліотека, в 4-х світлих будинках — гарно обладнані гуртожитки студентів, два з них були збудовані на передодні війни.

В 1935 році була збудована власна ветлікарня, а в 1936 році — велика, добре устаткована, їдальня.

До війни технікум мав власну електростанцію, радіовузол, водопровід і каналізацію та 6 житлових будинків 7-ми будинках було розташоване учбове господарство.

В 1940-41 учбовому році бюджет технікуму складав 817,6 тис карбованців, лише на обладнання кабінетів за останні 2-3 роки перед війною було витрачено 80 тис. карбованців. Кабінетів було 9 і 1-біохімічна лабораторія, а в баштовому приміщенні — бібліотека, що налічувала 21 тисячу книжок.

Технікум мав духовий і струнний оркестри та звукове кіно.

Електростанція потужністю 8 кіловат освітлювала всю територію технікума, радіофіковані були квартири, гуртожитки, аудиторії, клуб, господарські будинки.

Для закріплення набутих знань було механізоване учбове господарство на 880 гектарах землі при наявності в ньому 5 тракторів, 1 комбайну, 4 нафтових двигунів, 1 вітродвигуна, 4 автомашин і великої кількости сільсько-господарського і причіпного інвентаря.

Все це давало можливість застосувати передову техніку і вести культурне господарство.

Зразково було організовано тваринницьке господарство, яке налічувало 87 голів великої рогатої худоби, 855 овець, 97 свиней і 38 коней. Молочна ферма мала приладдя для електродоїння і механізовану маслоробку.

СТАРІШИЙ ВИКЛАДАЧ — ЮВІЛЯР

Минуло 25 років з того часу, як почав тут свою педагогічну роботу викладач математики Файнгерш Ісак Лазарович — один з організаторів і фундаторів технікума.

В тяжких матеріальних умовах відбудовчого періоду після громадянської війни, восени 1920 року почалася його плодотворча робота по організації сільсько-господарської школи.

В напівзруйнованих залах палацу, переданого школі, сумно посвистував вітер. Незабаром настав важкий 1921-22-й голодний рік: лютував тиф — розбігалися викладачі й учні. Від недогляду гинула худоба.

Ісак Лазарович з невеличкою групою юнаків залишився на посту. В стайнях стояло 40 волів, 35 корів, 20 коней та 400 овець.

Велике господарство треба було доглядати, мандруючи по окрузі — розшукувати харчі для себе й кормів для худоби.

Невеликий, але міцно згуртований колектив очолений педагогом Файнгершом виконував цю відповідальну роботу, не припиняючи навчання в школі.

Не зупинятись на досягнутому — завжди було девізом Ісак Лазаровича.

Премії й нагороди супроводжують все життя педагога й громадського діяча. Він пам’ятає багатьох своїх вихованців, що згодом стали корисними будівниками й палкими патріотами нашої Батьківщини.

З гордістю він перелічує тих, що встигли відзначитись на ділі. Іван Григорович Горобець, шо працює тепер в Середній Азії — за особливі заслуги по бавовництву нагороджений урядом орденом Трудового Червоного Прапора. Колишній безпритульний — Віктор Педь починав тут своє свідоме життя, тепер — на відмінно закінчив Одеський сільсько-господарський інститут, якого ще до війни було обрано депутатом Одеської Міськради.

Тут одержала середню освіту активна комсомолка, «кругла» відмінниця Даша Ярчук, яка в цьому році закінчила Ставропольський зоотехнічний інститут і залишена в ньому на науковій роботі.

Тут закінчив технікум, тепер обласний фахівець по штучному заплідненню тварин, інвалід Вітчизняної війни т. Блохін.

Тут учився відомий снайпер Василь Курка, який знищив 187 гітлерівців, сам загинув в нерівному бою за Батьківщину славною смерттю героя.

Вихованці технікума: двічі орденоносець Падалка Іван, а зараз слухач МКПУ, Фоменко М. І. тепер — зав. навчальною частиною тут в технікумі.

Днями свого вихователя Ісак Лазаровича відвідав орденоносець Іван Васильович Гармаш, військінженер 2-го рангу, а тепер — викладач танкової справи Московської ордена Леніна бронетанкової військакадемії ім. т. Сталіна.

ПІСЛЯВОЄННИЙ ВІДБУДОВЧИЙ ПЕРІОД

Після звільнення нашої території від німецько-румунських окупантів повернувся з евакуації старий викладач І. Л.Файнгерш, а з ним частина студентів і викладачів.

Заново згуртований колектив на чолі з новим директором, учасником Вітчизняної війни т. Хайкес Ю. Г. і його замісника — бувшого вихованця технікуму — учасника Вітчизняної війни т. Назарко Г. Т., гаряче взявся за відбудову технікума.

Одержано кошти і будівельний матеріал, придбано 30 голів великої рогатої худоби, 32 коней, автомашину. Минулого року тут навчалось 100 чоловік, а в наступному році кількість студентів значно збільшиться.

Ремонтуються гуртожитки, їдальня і вживаються заходи до покращення матеріальних умов студентів і педагогів.

День святкування 25 річного ювилею технікуму 10 вересня цього року збігається з урочистим днем святкуванння 20-го випуску технікму. Держава одержить 15, добре озброєних знанням і практичним досвідом, помветлікарів.

МАЗУРСЬКИЙ

Наші випускники

20-й випуск помветлікарів є першим після тимчасового припинення роботи й діяльности Петрівського ветеринарного технікуму.

Нанесені рани німецько-румунськими загарбниками не зупинили відбудовчої роботи і почате навчання в минулому році закінчено не безуспішно.

15 випускників, що днями направляються на роботу в сільське господарство, завершували тут свою учобу в тяжких умовах, створених тимчасовим звірячим «господарюванням» окупантів.

Поруч з навчанням випускники приймали активну участь у відбудовчій роботі технікуму: ремонті приміщень, збиранні майна та в польових роботах учбового господарства.

Перебуваючи на виробничій практиці цього року в радгоспах України, вони досягли не малих успіхів у закріпленні своїх теоритичних знань.

Особливо гарних показників досягли на практиці: Л. Бойко, А. Ямкова, О. Голинкевич, М. Марійко і В. Капауз, які поруч з цим приймали активну участь в культурно-масовій роботі серед робітників радгоспів.

Повернувшись з практики, студенти-випускники по більшовицькому попрацювали над завершенням і закріпленням одержаних знань за час теоритичної і практичної учоби.

Результати їхньої роботи показали державні екзамени, що відбуваються з особливими успіхами.

Кращі показники на державних екзаменах одержали: Л. Бойко, О. Голинкевич, А. Ямкова, В. Капауз, Є. Глущенко, Г. Гомольська, О. Пирко, Т. Кирильчук та Г. Фіщенко.

Трести й радгоспи вже зараз звертаються в технікум з проханням надіслати їм на роботу тих випускників, що перебували у них на практиці і зарекомендували себе добре озброєними теоритичними знаннями та практичним досвідом.

Ми сприймаємо ці звертання як велику честь нашого технікуму, що виховав кваліфікованих фахівців соціалістичного тваринництва.

М. І. ФОМЕНКО