"Перемога" №56, 7 листопада 1945 р.

ПЕРЕМОЖЦІ ЗМАГАННЯ

Завершили виконання річного плану хлібоздачі ко-госпи: ім. Чапаева, «Шлях Леніна», «Шлях Сталіна», «Червоний партизан» (с. Візірка), ім. Шевченка, «Певний шлях*, „Червона Візірка“, „Робітник“ і „Червоний ветеран“.

***

Завершили план оранки зябу колгоспи: ім. Дзержинського (Кремидівка) і „Комінтерн“, які виорали вже понад план 91 гектар.

***

Комінтернівська МТС (директор т. Соболєв В.С.) виконала річний план тракторних робіт на 126 процентів.

Тракторні бригади, які ведуть перед: бригада № 15 — (бригадир т. Бересан) виконала річний план на 170 процентів, бригада № 11 — (бригадир тов. Коцаренко) — на 153 проц. і бригада № 12 (бригадир т. Жуматій) — на 147 процентів.

***

Передова тракторна бригада № З (бригадир т. Жеков) Кремидівської МТС виконала річний план на 117 процентів.

Кращий тракторист цієї бригади т. Соболєв Олександр виробив на своєму тракторі 615 га і зекономив 340 кгр. пального.

***

Конюх Гоменюк Ліза (колгосп їм. Шевченка) бездоганно доглядає 35 коней. Завдяки її дбайливому догляду, коні мають гарну вгодованість.

***

Конюх колгоспу „Пробуждєніє“ Петро Дука має великий досвід своєї роботи. Він доглядає 32 коней, які завжди в гарному стані.

***

Свинарка колгоспу „За комунізм“ Калюжна Мотря з 6-ти колгоспних поросят збережених нею від окупантів виростила за півтора роки поголів’я свиней 56 штук.

***

Назаренко Василь Корнійович 63-х років в колгоспі „Добра путь* на збиранні хліба працював скидальщиком, барабанщиком, виконуючи норму на 150—180 процентів. Зараз працює на різних роботах бездоганно; має — вироблених у цьому році, 450 трудоднів.

МОЛОДА ВЧИТЕЛЬКА ВІДМІННИЦЯ

Серед учителів нашого району являється одною з кращих учителька Сичавської школи Антоніма Семенівна Сербенюк.

В Сичавці вона працює з 1938 року, викладаючи зоологію і ботаніку; сюди вона прийшла ще молодою не обізнаною вчителькою, але роки наполегливої праці над собою висунули її в ряди кращих учителів району.

Роки Вітчизняної війни довелося Антоніні Семенівній провести далеко від рідної України в братній Туркменії. Перебуваючи делеко від рідних місць, т. Сербенюк весь час мріяла про той день, коли вона повернеться до своєї школи.

І ось цей довгожданний час настав. Полки героїчної Червоної Армії погнали окупантів на захід, звільнивши район, а в тім числі й Сичавку від мук і страждань,

Негаючи ні хвилини т. Сербенюк повернулась з евакуації, — і що я застала, — розповідає Антоніма Семенівна, — одні руїни та попілище від самих кращих будинків села, моє серце закипіло жагучою ненавистю до цих підлих фашистських бандитів.

З перших днів з головою поринула в активну роботу т. Сербенюк. Вона стала агітатором в колгоспі ім. Щорса, провадячи читки газет і бесіди серед колгоспників, допомагаючи редколегіям випускати стінгазету і бойові листки.

Минулий навчальний рік всі 46 учнів т. Сербенюк перейшли до наступного класу з оцінками 4-5, жодного не лишилося другорічника І це досягнуто наполегливою працею Антоніни Семенівни при відсутності підручників і навчальних приладь.

В цьому році на обласній конференції вчителів, 17 серпня т. Сербенюк нагороджено значком Нарком освіти — ‚відмінник народної освіти‘.

Д. КАРПОВ

Самовідданість справі

Заслуженою пошаною в с. Візірці та її околицях користується акушерка Надія Григорівна Богданова, яка працює тут уже п’ятнадцять років. Про неї говорять, що ніхто так культурно й любовно не може доглянути породілю і допомогти матерям у вихованні здорового покоління, як Надія Григорівна.

Свою почесну працю вона не залишила і в час фашистської окупації, коли загарбники зруйнували хату-родилку. Лишаючись вірною своїй справі, вона без запрошень з’являлася туди, де була необхідна її допомога, як акушерки.

З першого дня визволення району від окупантів вона активно взялася за відновлення хати-родилки, яка стояла без вікон і дверей і в якій було знищено все обладнання.

За місяць упертої праці, при участі жінок-активісток було вже обладнано чотири ліжка і наведено бездоганну чистоту. До хати-родилки знову завітали колгоспниці, які довіряють Надії Григорівні своє життя і здоров’я. Привабливий затишок з цвітами — доказ її уважного піклування, існує тут сьогодні.

Самовіддана праця Надії Григорівни може бути зразком для всіх медпрацівників і нашої сільської інтелігенції.

І. Г. КУЧЕРЕНКО.