"Перемога" №51, 18 жовтня 1945 р.

Достроково виконати фінансовий план IV-го кварталу

Одним з основних рушійних засобів всього нашого народного господарства з’являються фінанси. Виконання прибуткової частини державного і місцевого бюджету дає нам можливість виконати намічені плани господарських робіт і здійснення культурно побутових міроприємств.

Це особливо має значення в цьому кварталі, який з’являється завершальним у господарському році. Ось чому прибуткову частину бюджету необхідно будьщо виконати достроково. Таке завдання поставили перед собою керівники сільрад і фінансові працівники району в свойому соціалістичному зобов’язанні, яке ми публікуємо сьогодні.

Початок кварталу в окремих сільрадах (Свердлове, Іраклієвка, Любопіль) уже відзначено гарними показниками виконання фінансових планів.

Але поруч них маємо й такі (Біляри), де за пів місяця завершального кварталу не зібрано жодної копійки грошей по обов’язкових платіжах.

З 16-ти сільрад не роз‘почали збір коштів по самообкладанню 10 сільрад, а по району зібрано лише 1 процент. Сільгоспподаток по району зібрано лише на 15 процентів.

Ще гірше справа з надходженням коштів по передплаті Державної Позики. З місяця в місяць залишається тупцювання на одному місці. Досі по передплаті позики від колгоспників надходження готівки складає 20,9 процентів, що вдвічі нижче рівня надходжень від робітників і службовців.

Досить сказати, що з самого початку передплати 4-ої Державної Позики колгоспники артілі «За кращу обробку» не сплатили жодної копійки. По процентній позиці з 57-ми колгоспів не сплатили жодного карбованця 35 колгоспів.

Такий загрозливий стан з виконанням фінансового плану в районі міг утворитись лише в наслідок бездіяльносте окремих голів сільрад і близорукости фінансових органів району.

НАШІ УСПІХИ ПРАЦІ

Молрадгосп № 5 (с. Спиридонівка) успішно закінчив сівбу озимини ще 21 вересня. Достроково виконавши план, він засіяв 7 гектарів понад план.

План оранки зябу виконано вже на 51,5 проц., який буде завершено повністю до ХХVІІІ-ої річниці Великої Жовтневої Соціалістичної Революції.

На сівбі озимини гарні показники роботи давала трактористка Федора Мишаглі, виконуючи щоденно норму на 105-110 проц.

Зараз на оранці зябу вона також щодня викопує норму, на 115-120 проц.

На оранці зябу живим тяглом високі показники праці подає Ліда Михайличенко, щоденно виконуючи норму на 110-120 проц. парою волів і парою коней.

Добре готує приміщення до зимівлі худоби бригадир тваринницької бригади Віра Гольбер, яка працює тут нарівні з робітниками і запевнила дирекцію радгоспу, що до Жовтневих свят ремонт скотоприміщень буде закінчено.

Радгосп закінчив збирання кукурудзи, збирання й обмолот сонячника.

Й. А. ЛАДЧЕНКО, ст. агроном Молрадгоспу № 5.

Більше уваги й піклування про воїнів Вітчизняної війни і їх сім‘ї

Г. І. ІЛЬЧЕНКО

заступник голови виконкому Райради депутатів трудящих

Щодня все більше й більше повертаються по демобілізації додому в наш район воїни Червоної Армії. Повертаються ті, хто не шкодуючи своїх сил і крові, ні самого життя, відстояв свободу йй незалежність нашої Вітчизни, повертаються ті, хто поставив на коліна зухвалий німецький фашизм і агресивний японський імперіалізм.

Радісно зустрічають воїнів—переможців в наших селах, колгоспах і підприємствах, оточують їх увагою і піклуванням, надаючи ім матеріальну допомогу.

Ось приклади справжнього народного піклування про воїнів Червоної Армії

В колгосп ім. Хрущова повернувся демобілізований Дорофей Никифорович Рогатюк. Понад чотири роки він не був дома. Чотири високих нагороди одержав він за цей час: одну з них — за оборону Сталінграда, другу за взяття Берліна.

Його шлях повернення додому був тріумфом слави й пошани, виявленої народом нашої Батьківщини своїм синам переможцям. Він відчував це від самого кордону в поїзді, на кожній станції, в Одесі і тут удома.

Зворушливо й радісно зустріли його сім’я, сусіди і все село. Правління колгоспу видало йому допомогу 6 пудів хліба, а колгоспники вирішили збудувати йому хату, бо власної хати в нього не було, а сім’я проживала в колгоспній хаті.

За кілька днів колгоспники змурували Дорофею Никифоровичу стіни нової хати, а тільки дістануть лісу, то ще швидше її вкриють і впорядкують.

В колгоспі ім. Молотова і в колгоспах Кремидівської сільради демобілізованим видали допомогу по 3 пуди хліба, так само проявлено піклування в колгоспі «Комінтерн» і в інших колгоспах. Багато гарних прикладів про це є доказ того, що наш народ високо цінить заслуги своїх синів, які повернули йому щастя й незалежність і спасли від німецького рабства.

На жаль є окремі бюрократи, які бездушно ставляться до потреб прибувших воїнів та їх сімей. До такої категорії бюрократів можна віднести Яковенка — голову колгоспу «За комунізм», якому ще торік було зауважено про його не чуле ставлення до сімей воїнів, але він досі не зробив собі з цього ніякого висновку.

Загартовані в боях, віддані великій справі Леніна-Сталіна, демобілізовані повернувшись додому, зразу включились в роботу.

3 їхнім прибуттям в район почувається новий приплив енергії в наших колгоспах, підприємствах і установах.

Павло Степанович Литвак удень прибув додому. Понад чотири роки він не бачив сім’ю, але взнавши про те, що ввечері буде засідання правління колгоспу («Червоний партизан» с. Візірка), яким він керував кілька років до війни, не дочекавшись ще з поля дочки, — пішов на засідання. Там на засіданні він зустрівся й з дочкою. Через 10 днів його вже було обрано головою цього колгоспу, в якому справи зразу ж покращали, як на сівбі так і на оранці зябу.

Свою стару посаду голови Олександрівської сільради зайняв демобілізований Данило Якович Грищенко. Зразу ж тут справи покращали. За 13 днів тов. Грищенко, організувавши фінансовий актив, зібрав 40 тис. карбованців грошей. Сільрада по мобілізації коштів стала передовою.

В колгосп «Комінтерн», повернувся по демобілізації т. Федотов (коваль колгоспу). Не чекаючи запрошення на роботу, він сам, відпочивши пару днів, взявся за свою справу. Швидко було проведено ремонт інвентаря і колгосп одним з перших в районі закінчив

сівбу озимини і йде в передових по оранці зябу.

Тов. Ковальський в колгоспі ім. Молотова, Павло Тесля в колгоспі ім. 51 Перекопської дивізії і багато інших не мало встигли вже вкласти своєї праці в колгоспне господарство.

Районними керівними організаціями приділено велику увагу трудовлаштуванню демобілізованих.

Роботу надається по їхньому вибору, враховуючи досвід. Одинадцять з них висунуто на районну керівну роботу: т. Тарасов — зав. РФВ, тов. Іполіт — райуповнаркомзаг, т. Білані — Райторг, т. Буйвол — голова Райспоживспілки і інші. Пятнадцать з них висунуто на голів сільрад і колгоспів, більшість з них — вперше на цій роботі.

Наше завдання — допомогти демобілізованим воїнам швидше влаштувати побутові справи, господарчі і всіма її холодними неприємностями. Треба вже зараз, негаючи часу, по спражньому зайнятись ремонтуванням жител і завозом палива демобілізованим, сім’ям фронтовиків та інвалідам. А треба також завезти кормів для худоби їх особистого користування. Особливу перевагу в піклуванні слід надавати тим сім’ям, годувальники яких загинули на фронті.

Це повинні виконати наші керівники-господарники: голови колгоспів, директори радгоспів, МТС і підприємств та керівники установ.

Піклування про людину найперший обов’язок кожного керівника, особливо там, де мова йде про воїна Червоної Армії та його сім’ю.