Як зазначено в дослідженнях у рамках програм Ради Європи, в Естонії та Латвії кількість громад, які добровільно вирішили об'єднатись, була незначною, поки таке об'єднання не стало обов'язковим. Курйозний факт: в Естонії не допомогли навіть бонуси для об'єднаних громад! А це дуже солідний ресурс: дотація з розрахунку 50 євро на одного жителя, одноразова виплата від 150 до 400 тис. євро, переваги при фінансуванні проектів ЄС. Фото з відкритого джерела.
Варто відзначити важливість і психологічних побоюваннь. У Литві при об'єднанні волостей жителям важко було сприйняти, що їхня волость зникає. Тому вирішили залишити чинні волості, а нове об'єднання назвати "край". В Естонії, щоб керівники волостей не опирались об'єднанню, їм надавали компенсації. Після втрати посади, вони ще 6 місяців отримували зарплату та могли 4 роки займати посаду керівника структурних підрозділів у новоутворених органах місцевої влади. Фото з відкритого джерела.
Забезпечення спроможності нових громад контролювалося урядом. Більшість об'єднань відбувалось навколо "центрів тяжіння", де люди працюють або куди звертаються за послугами. До такого центру добиратися на авто повинно бути не більш ніж 30 хвилин. Згідно європейського досвіду, тут має проживати не менше 1 тисячі людей, а об'єднуватись повинно - не менше 5 тисяч осіб. Фото з відкритого джерела.
Задля контролю та нагляду за діяльністю місцевої влади у Франції вже більше двохсот років діє інститут префектів. Префекти стежать за загальним виконанням державних програм, подоланням надзвичайних ситуацій та безпекою на місцях. Вони слідкують, чи є акти місцевої влади законними та чи не суперечать вони інтересам країни вцілому. Для чинності акта не потрібна попередня згода префекта. Це сповільнило б прийняття багатьох рішень. Проте префект може звернутися до суду з проханням скасувати тей чи інший акт. Фото з відкритого джерела.
У Латвії немає окремих представників держави у регіонах, які б контролювали місцеву владу. Тут ці функції покладено на спеціальне міністерство. Також, якщо певна громада - в зоні ризику банкрутства, міністерство може призначити відповідальну особу, яка стежитиме за витрачанням місцевого бюджету. Ця особа підписує фінансові документи місцевої влади, щоб вберегти громаду від фінансового колапсу. Фото з відкритого джерела.
В Данії та Фінляндії контроль за законністю актів місцевої влади здійснюють представники міністерств у регіонах. А у Естонії - староста району (повіту). Тут акти місцевої влади публікують у інтернеті. Староста за власною ініціативою чи скаргою громадян їх перевіряє та робить подання про їх незаконність. Якщо орган місцевої влади не згоден, він може звернутись до суду.