Цьогоріч традиційну конференцію "Дослідження та охорона птахів" Азово-Чорноморського регіону провели у селі Коблеве. Тут, на одній з баз відпочинку, зібралися орнітологи зі всієї України. Для багатьох це нагода привезти наукові доробки й зберегти позитивні емоції від спілкування з колегами до наступного року.
Наш колектив азово-чорноморської групи вміє збиратися кожного року, знаходити щось нове, заради чого варто приїхати, побачитися з друзями. Щороку хтось щось нове привозить. І для нас це дуже важливо. Наші колеги з Білорусі, Росії, Болгарії вважають, що таких колективів, як наш, немає більше. У них не виходило збиратися так, як в нас, майже 40 років поспіль. Найтриваліша робоча група була у Калінінградській області та проіснувала не більше 15 років, - Йосип Черничко, доктор біологічних наук, завідувач Азово-чорноморської станції Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України.
Нарада-конференція, котру проводять безперервно 38 років, є своєрідним виміром того, наскільки важливим для орнітологів є вивчення життя птахів. Адже вони вивчають не лише популяцію чи міграцію, а й те, як на пернатих впливає довкілля та людський фактор.
Наприклад, вплив вітряних станцій, одна з яких незабаром може з'явитися на березі Тилігулу.
Орнітологи кажуть, що вітряки забирають життєвий простір у птахів. Під час міграцій є випадки зіткнення з лініями електропередач, птахи гинуть при зіткненні з вітряками. Вітроустановки приваблюють кажанів, вони сприймають їх за дерева і летять на них. І через це гинуть. Ми проводимо такі конференції, з одного боку, аби дізнатися, яких висновків дійшли орнітологи. А з іншого боку - ми проводимо такі наради, які б допомагали нам прийняти стратегічні рішення, - Олег Деркач, директор регіонального ландшафтного парку "Тилігульський", Миколаївська область.
Саме вітряній енергетиці та її впливу на пернатих був присвячений другий день конференції. Окрім того, говорили й про Тилігульський лиман, адже тут, завдяки з’єднувальному каналу "Тилігул - Чорне море", вперше за багато років знову відродилося життя.
При низькому рівні води у нас гніздування колоніальних видів птахів, якими славився Тилігул, зупинилося. І у 2016-2017 роках це було критично, бо майже не було гніздування. У зв'язку з розчисткою з'єднувального каналу, лиман наповнився водою й у 2018 році різко збільшилася кількість гніздувань до 2 тисяч птахів. А у цьому році - понад 5 тисяч пернатих. Тобто повернулося колишнє багатство Тилігульського лиману, - Ігор Гержик, начальник науково-дослідницького відділу регіонального ландшафтного парку "Тилігульський" з Одещини.
А ще, подібні конференції можуть дати старт орнітологічному туризму на Тилігулі. Це успішна галузь туризму у багатьох європейських країнах та Сполучених Штатах. Завдяки йому можна дізнатися про біорізноманіття Одеського та Миколаївського регіонів, а також сприяти захисту довкілля.
Це дуже важлива конференція. Я пишаюся тим, що обрали саме нашу територію, бо поруч знаходиться Тилігульський лиман. Улюблений для нас і одеситів. Хоча всі разом ми - єдина причорноморська родина. Ми раді, що 280 видів птахів обирають ці території, бо вони були визнані ООН, як важливі території для птахів. Ми за те, аби розвивався екологічний туризм. Ми за те, аби туризм розвивався як подорожі у всьому світі. В нас - цікава територія, - Тетяна Чичкалюк, голова правління ГО "Асоціація лідерів туристичного бізнесу" у Миколаївській області.
На доповідях та круглих столах робота не завершилася. Орнітологи й надалі продовжують досліджувати життя пернатих. А такі щорічні зустрічі стають гарною можливістю не лише побачити старих друзів-колег, а й розповісти про свої наукові здобутки.