ЛАН » Головні події дня » Микола Палтишев: "Виховання технічної інтелігенції - це школа - ПТУ - інститут"

25 лют 2020, 10:00 Головні події дня / Інтерв'ю / Новини / Суспільство / Технології / Освіта / Культура / В регіоні

Теги: Микола Палтишев інтерв'ю НАПН ПТУ навчання СРСР

Микола Палтишев: "Виховання технічної інтелігенції - це школа - ПТУ - інститут"

- Шопен в педагогіці, це що означає?

У мене є досвід унікальних уроків, які я проводив років 30 поспіль. Кожен вступний урок в розділ фізики або в нову тему, йшов в інтегрованому варіанті, де крім опису того, що ми будемо вивчати, завжди звучала класична музика, йшли слайди живописних творів - було встановлено 4-5 одночасно працюючих діа- та відеопроєкторів. Учні нашого ПТУ на першому ж уроці, коли бачили все це інтелектуальне багатство, захоплювалися всією темою. І думки, які при цьому в них виникали, були не шаблонні. Пам'ятаю, як в одному класі я проводив урок з оптики, у фіналі якого звучала "Місячна соната" Бетховена, позаду на стіні була карта зоряного неба - там виблискували 90 лампочок. І ось музика закінчилася, залишилася хвилина до дзвінка, я говорю, "все хлопці, ви вільні", а вони сидять - мов зачаровані. І починав я все це робити в системі профтехосвіти. Цей формат навчання підіймав наших хлопців з ПТУ на найвищий рівень усвідомлення світу і самих себе. Крім того, це однозначно підіймало й авторитет самого вчителя.

- Були часи, коли профтехосвіта вже здавалася непотрібною. В результаті було скорочено кількість цих освітніх установ. Зараз ситуація змінюється, як Ви вважаєте?

Раніше в нас була побудована дуже потужна система профтехосвіти. Ті, хто поступали до ПТУ забезпечувалися безкоштовними сніданками, обідами та вечерями. Їм видавали форму, платили стипендію. Але ж що таке ПТУ? Це навчальний корпус і потужні майстерні поруч. У ПТУ №1, де я працював, в майстернях стояли токарні верстати, фрезерні та столярні. Хлопці отримували в повному обсязі середню освіту плюс спецпредмети. За кожним училищем були закріплені базові підприємства. Наше ПТУ курував "Кислородмаш", який виплачував хлопцям гроші, і на 3-му курсі вони проходили практику на справжніх робочих місцях. А потім за ними ганялися, тому що хороші робочі завжди у дефіциті. Пізніше на базі ПТУ №1 ми створили технічний ліцей. Замість трьох років вони там навчалися чотири, після чого їх приймали у політех без іспитів відразу на 2-й курс.

Я вважаю, що оптимальний шлях виховання технічної інтелігенції такий - школа - ПТУ- інститут. Коли хлопці просто після школи приходили до ВНЗ, їм часто елементарно не вистачало знань. Багато вихідців з нашого ПТУ згодом захистили кандидатські дисертації. Система профтехосвіти країні була настільки необхідна, що навіть за часи війни у 1942 році в Москві відкрилися курси з підготовки майстрів виробничого навчання. З усього Союзу зібрали хлопців на тримісячне навчання, а потім вони роз'їхалися працювати по домівках. Нині профтехосвіта знаходиться в занепаді. Але добре, що в Одесі є прекрасний начальник міського управління освіти Олена Валеріївна Буйневіч, вона не дає зникнути ПТУ. Раніше ці училища отримували фінансування з Києва, а зараз їх перевели на місцевий бюджет, але ж навчання в ПТУ коштує більше, ніж у школі. Де ж взяти такі гроші?

- Розкажіть, будь ласка, про Ваші книги. Ви за все життя чимало написали й книг, і статей. Яка нова книга зараз з Вами?

Ця книга - 1 том зібрання моїх творів - вийшла у минулому році. До неї увійшли публікації мої й про мене. Я, коли працював і у ПТУ, і у школі, постійно публікувався. В мене вийшло близько 300 науково-методичних статей, і всі вони в цій книзі. Є такий авторитетний журнал "Профтехосвіта України" і академік Неля Григорівна Ничкало - "потужний двигун" системи профтехосвіти в Україні - періодично просить мене публікувати свої роботи там. В Америці я теж опублікував ряд статей з профтехосвіти. В даний час, раз у два місяці, я проводжу курси для вчителів з Херсона та Житомира. Іноді також по скайпу для чернігівських педагогів читаю лекції. Я випустив 15 книг, але всі вони швидко розходяться, тому що тираж їх всього лише 100 штук, і в мене залишилося кожної по 1-2 примірники. Допомагає мені в цьому Олексій Олексійович Козаченко, керівник "Інтелектуального форуму". Я вирішив, поки живий, випустити всі п'ять томів, того, що вдалося написати - "Повне зібрання творів". Перший том виходить через два тижні. Другий том теж у мене готовий. Пізніше я підготую й інші.

Автор: Марина Жуковська.

Схожі новини:

Всі публікації