Олег Кутателадзе: "Ми повинні переймати досвід Європи з точки зору агломерації"

І я, і Олексій Ставніцер в ті роки, коли ми створювали це підприємство, не ставили своєю єдиною метою матеріальний інтерес. Нами рухало дещо інше. Зараз ми знайшли більш серйозні можливості. Немає вже, на жаль, мого партнера. Тоді ніхто з нас не був багатим, він (Олексій Ставніцер, - прим. ред.) був альпіністом, у таких людей зовсім інші стереотипи мислення. Нами й тоді рухав інтерес до творення. Тому з першої хвилини наш бізнес мав певну соціальну спрямованість, ми завжди надавали підтримку тим, хто її потребував. Олексій, наприклад, підтримував Одеську філармонію, Клуб альпіністів, ми разом будували школу в Визирці, ніхто нас це робити не змушував. Це був складний період часу. І внаслідок прийняття зобов'язань соціальної відповідальності, ми прийшли працювати в Визирку. Ми відстоювали позицію, що не треба збирати всі промислові території під місто Южне, а потрібно щось залишити й селу, щоб ці села навколо мали й свої можливості для розвитку. І, до речі, діти Олексія Михайловича Ставніцера багато позитивних рис у нього перейняли. Андрій Ставніцер постійно займається благодійністю, Єгор Гребенніков, який створив хаб (Impact Hub Odesa, - прим. ред.), підняв "Зелений театр", на молодіжні програми регулярно виділяє гроші. Всі наші засновники завжди займалися благодійністю. Але коли настають такі важкі часи, як зараз, ми всі повинні об'єднуватися і думати, як допомогти врятувати від цієї біди нашу країну. Ми повинні знайти додаткові кошти та піти назустріч державі, яка на цей час проходить серйозні випробування і робить все можливе, щоб не допустити найгіршого варіанту розвитку ситуації з пандемією.

Тому ми об'єдналися і почали допомагати Визирській громаді, а також проводити масштабні заходи на підприємстві ТІС, що дозволяють людям, а, відтак, і підприємству безпечно працювати. Коли Андрія Ставніцера президент України запросив на зустріч представників великого бізнесу України, він одразу відгукнувся. Після його повернення з Києва ми, обговоривши ситуацію, вирішили виділити 2 мільйони доларів на надання допомоги державі в боротьбі з пандемією. Для нас це значні гроші, але це наша країна і життя наших людей. Коли Андрія Ставніцера запросили очолити громадський штаб по Одеській області, він теж включився в цю роботу. Не тільки ми включилися, долучився весь бізнес області, люди самі приходили запропонувати свою допомогу. Це яскравий приклад того, що у нас здорове суспільство. Як повідомила голова БФ "Корпорація монстрів" Катерина Ножевнікова, в ході цієї роботи було зібрано близько 150 млн грн на допомогу в боротьбі з пандемією. Одеська обласна рада та ОДА теж виділили 47 млн грн.

Медики зараз знаходяться в групі ризику не менше, ніж люди похилого віку, адже вони першими приймають удар в цій боротьбі. Тому до них зараз прикута основна увага. Депутати Одеської облради підтримали пропозицію про те, щоб медикам, які працюють з пацієнтами хворими на коронавірус, підняти зарплату на 200%. Пандемія показала, що Україна може об'єднатися, аби впоратися з такою бідою.

Що стосується медицини, я завжди вважав, що потрібно створювати нормальні умови для розвитку медицини в нашій країні. Коли виникає якась форс-мажорна ситуація зі здоров'ям, ти можеш не доїхати навіть до свого літака, щоб полетіти в доступну тобі західну клініку. І рятувати твоє життя будуть тут, ці фахівці, на цьому обладнанні, в цих палатах. Тому, треба тут, навколо себе, теж створювати нормальні умови. Люди вже давно зрозуміли, що треба переходити на медичне страхування. Я не знаю, чому Україна досі не пішла повноцінно цим шляхом. По-перше, лікарі стали б більш забезпеченими, а це важливо, і відразу вплинуло б на ситуацію. Друге - потрібно змінити ставлення суспільства і держави до бізнесу. Адже саме підприємства, які працюють, платять податки, створюють економічну основу життя суспільства. А коли буде повага до бізнесу, буде яскравіше проявляти себе і соціальна відповідальність бізнесу. І не потрібно це регулювати. Милосердя не має потреби в адмініструванні, воно йде від серця. Коли в суспільстві буде повага до дієздатного в країні бізнесу, коли воно зрозуміє, що саме від розвитку економіки й залежить майбутнє цього суспільства - тоді й бізнес буде з повагою ставитися і йти назустріч такому суспільству і такій державі!

І третє, хотілося б, щоб ми перестали кидатися з однієї крайності в іншу. У колишні часи була непогана система підготовки та відбору кадрів. Я не кажу, що кадри були всі хорошими, але система була нормальна. Сьогодні потрібно думати про кадрову політику, має запрацювати кадровий ліфт в державі. На відповідальних напрямках повинні працювати справжні професіонали.

Коли ми говоримо про децентралізацію, в першу чергу, потрібно подивитися, як це буде працювати у нас, проводити всебічне інформування - пояснювати людям, що це таке, тому що, навіть по першому етапу децентралізації, людям дуже слабо пояснювали, для чого їм це треба, і багато хто дотепер не розуміє, навіщо їм потрібно було з кимось об'єднуватися.

З приводу районування. Для чого потрібна ця система, яку функцію вона буде нести, якими будуть її повноваження та економічна база? Якщо вже ми рухаємося в бік Європи, моя позиція полягає в тому, що ми повинні переймати їх досвід, скоріше, з точки зору агломерації - як найбільш сучасної форми взаємодії громад в розвинених державах.

Децентралізація призвела до формування самостійних громад, що мають матеріальні та організаційні можливості для свого подальшого розвитку, яким центральною владою передані відповідні повноваження. Далі над ними знову ставити структуру, яка буде виконувати функції колишніх районів, централізовано давати гроші та спускати команди вниз, сенсу немає. Інакше навіщо тоді цю реформу взагалі потрібно було проводити?