Про своє життя у масках та на самоізоляції розповіли жителі селища Доброслав.
Під час карантину я працювала. Звичайно ж працюємо в масках, рукавичках, як передбачено законом. Чесно, є бажання, щоб це скоріше все закінчилося. Тому що якось тисне на психіку, і дитина до школи не ходить, краще коли у школі. З нею займатися потрібно, а часу не вистачає, - Ірина, жителька селища Доброслав.
Я працюю в освіті. Діти наші займаються дистанційно, тому особливо у нас немає часу відпочивати, - Валентина Жученко, методист відділу освіти Лиманської РДА.
Прибирались, читали, за комп'ютером сиділи. Втомилася, хочеться працювати, а ця плутанина набридла. Знаєте, коли багато жив, то немає віри в те, що дійсно повинен бути такий карантин, - Галина, жителька селища Доброслав.
У нас підтягнулися домашні справи. В цьому ми досягли успіху. Тумбочки поприбирали, все поробили, з дитиною більше часу проводили, ну і себе кохану в спорт направила, - Тамара, жителька селища Доброслав.
Карантин допоміг реалізувати свої таланти та переосмислити життєві цінності, зізнаються мешканці Доброславу.
Ані бізнесу, ані нових ідей не було, а тепер з’явився час для мого хобі - малювання. Тому теж підтягнулись мої картини, старі якісь мої ідеї. Все зробила, тому нам карантин пішов на користь, часу більше було домашнього, - Тамара, жителька селища Доброслав.
Цей карантин нас якось організував, таким чином, що ми якось віддалено знаходимо новий погляд на екологію, на життя, на роботу, дітей. Мабуть, тому що більше часу проводимо з дітьми. Можливо тому стали ставитися до родини, до сім’ї з більшою увагою, бо життя спливає дуже швидко і ми дійсно живемо у часі, який дуже прискорений, а зараз ми зупинилися і подивилися на все зовсім іншими очима, - Валентина Жученко, методист відділу освіти Лиманської РДА.
Авторка: Стелла Дюар.