Науковці провели обстеження басейну річки Тилігул та Тилігульського лиману (фото)

  Згідно з протоколом онлайн-засідання Басейнової ради річок Причорномор’я від 30.07.2020 року спеціалісти Відокремленого підрозділу «Причорноморський центр водних ресурсів та ґрунтів» спільно з доцентом кафедри гідроекології та водних досліджень ОДЕКУ Олегом Грибом та Березівським міським головою Валерієм Григорашем здійснили виїзне обстеження басейну річки Тилігул та Тилігульського лиману. Про це повідомилаБерезівська міська рада.

  Проведено комплекс гідроекологічних вимірювань в гирлових частинах річок і на ділянках штучних водойм у басейні річки Тилігул та Тилігульського лиману, а також складені 12 актів. Обстежені ділянки річок і балок: річки Балай, балки Балайчук, балки Стара Донська, балки Калаглія, балки Стадня, річки Царега, балки Дубова, річки Журівка, річки Тилігул — ділянка гідрологічного поста в місті Березівка, заплавна ділянка річки між с. Косівка та с. Мар’янівка, заплавна ділянка річки та ставок-копанка поблизу с. Сиротинка, ділянка з природним (референтним) мандруючи річищем поблизу траси Т1623 та с. Веселе (між с. Богданівка та с. Скосарівка), а також деякі інші.

  Загалом, отримані дані свідчать про негативний вплив антропогенної діяльності (особливо в умовах зміни клімату) на гідроекологічний стан водойм і водотоків у басейні річки Тилігул та Тилігульського лиману. Проте, є і позитивні результати, які пов’язані, наприклад, з наявністю референтних гідроморфологічних елементів у вигляді збережених ділянок річища з природними меандрами річки та течією досить чистої прісної води.

  Результати проведених обстежень та пропозиції щодо відновлення гідроекологічного стану басейну річки Тилігул та Тилігульського лиману були обговорені на виїзному позачерговому засіданні Басейнової ради на території Березівської ОТГ.

  В результаті обговорення члени Басейнової ради вирішили рекомендувати місцевим органам влади:

• організувати проведення комплексного обстеження басейну річки Тилігул з визначенням особливостей гідрологічного режиму всієї річки, як єдиної системи, із залученням відповідних профільних фахівців;
• організувати розробку техніко-економічного обґрунтування по відновленню гідрологічного стану всієї річки з визначенням етапності та черговості проведення робіт;
• під час розробки містобудівної документації з планування території на регіональному або місцевому рівні враховувати вимоги Водного та Земельного кодексів України стосовно встановлених законами меж прибережних захисних смуг та водоохоронних зон;
• встановити спеціальні водоохоронні знаки з інформацією про річку та ПЗС.

  Враховуючи необхідність актуалізації паспортних даних по басейну річки Тилігул вирішено клопотати перед Одеською обласною радою та облдержадміністрацією про фінансування з регіонального бюджету робіт по коригуванню паспорту річки Тилігул.