Біля Першотравневого проводився санітарний відбір лисиць (фото)

  Відео в YouTube про те, як молоді люди знайшли в лісопосадці лисенятко, яке заплуталось в сітці, і як бідолаху врятували, отримало понад мільйон переглядів. Далі більше. YouTube-серіал про врятованого лисенятка, якого назвали на честь мультиплікаційного героя — Вук, залучив понад 800 тисяч зареєстрованих глядачів та день за днем розповідав про те, як лисенятко мили, годували, зробили щеплення і як нарешті побудували йому новенький євровольєр. Ефект присутності, який викликає таке відео, дозволяє глядачеві без будь-яких труднощів, пов’язаних з доглядом за твариною, отримувати свою порцію позитивних емоцій від віртуального спілкування з нею. Але є і ще один важливий аспект. Спостерігати за дикою лисицею краще в YouTube, попереджають ветеринари, тому що в реальному житті, навіть маленьке лисеня, яке легенько кусне за руку, може стати джерелом зараження сказом.

  Сьогодні багатьом вже, мабуть, здається, що коронавірус — єдине захворювання, яке може загрожувати життю людини, але це не так. Відео про те, як люди голими руками чіпають дике лисеня, для лікаря-інфекціоніста схоже на те, якби хтось тримав у долонях павука каракурта з радістю коментуючи — чи не взяти цього павучка Анансі додому?

  Сказ — вкрай небезпечне захворювання. При появі клінічних проявів — невиліковне для людини, і за 5-7 днів призводить до летального результату. Джерелом зараження цим вірусом є слина інфікованої тварини, частіше домашнього кота або собаки, яких покусали хворі дикі тварини — вовки, лисиці, єнотоподібні собаки. У лисиць інкубаційний період, коли тварина переносить у слині вірус, але не має клінічних ознак, найбільший — 28 днів. Тому саме лисиці найбільш небезпечні, як потенційне джерело зараження сказом.

  В Першотравневому поруч є порослі очеретом ставки, які то наводнюються, то пересихають. Це — рай для пернатих, і, звичайно ж, там водяться й лисиці. Щільність присутності цих тварин, для того, щоб мінімізувати ризики, пов’язані зі сказом, не повинна перевищувати 5 тварин на 2 квадратні кілометри. Щоб убезпечити громадян від загрози зараження сказом, в Україні розроблено низку заходів з профілактики цього захворювання, розповідає Віктор Юрчик. На території мисливці проводять періодичний ветеринарний відстріл лисиць. Цього вимагає законодавство та ветеринарна медицина для того, щоб обстежити лисиць. Це потрібно і тому, що наша червона степова лисиця є носієм сказу. «Те, що вона курей краде — це одне, а те, що вона є джерелом зараження — це інше», — підкреслив очільник товариства.

  У санітарному відстрілі лисиць беруть участь мисливці-любителі — члени Всеукраїнського товариства мисливців та рибалок, а також єгері цього об'єднання. В останньому полюванні людям допомагали собаки, російські гончаки Нота й Карай та російська ряба Бушуй. Щоб санітарний відстріл лисиць був ефективним та безпечним для оточення, величезне поле очерету розкосили смугами. На кожному квадраті поставили мисливця, який стрілятиме тільки в бік скошеної смуги, якщо туди вискочить дикий звір. Звіра в сторону мисливця женуть собаки. Вони носяться по очеретах, відчувши дику тварину.

  По закінченню полювання тушки диких тварин привезли до ветеринарної лікарні Лиманського району, щоб обстежити на наявність вірусу, який призводить до захворювання на сказ. За районним відділенням Всеукраїнського товариства мисливців і рибалок Лиманщини закріплена 91 тисяча гектарів мисливських угідь. Санітарний видобуток лисиць проводитися по всій території району.

  Віктор Юрчик зазначив, що мова йде про скорочення чисельності лисиць, а не про повне їх знищення. Тому, що лисиця грає важливу роль у природі. Вона є головним мисливцем на гризунів, які, своєю чергою, так само є розповсюджувачами небезпечних для людини хвороб. Самому мисливському господарству лисиця дуже шкодить: вона розоряє гнізда фазанів, куріпок, розоряє курники людям, але не варто забувати, що це — головний мисливець на гризунів, які поширюють чуму та тиф.

  За інформацією Віктора Юрчика, хвора на сказ лисиця втрачає обережність і не боїться підходити до людей та домашніх тварин. Така поведінка звіра має насторожити людину. Нещодавно у селі Визирка відбувся випадок, коли прив’язана собака загризла лисицю. Тушку звіра господарі винесли на несанкціоноване сміттєзвалище поза городами. Але це неправильно.

   За його інформацією, санітарний відстріл лисиць в районі села Визирка неможливий, бо від місця полювання до господарських будівель відстань повинна перевищувати 200 метрів, а там воно коротше. Більш того, винищення лисиць іншим способом не призведе до тривалого ефекту, тому що туди досить швидко переселиться сім’я лисиць з іншої ділянки. Господарям курників рекомендоване більш ретельно огороджувати птицю та заводити собак, які можуть вільно переміщатися по господарській території.

Авторка: Катерина Гончар.