Ніна Гевеленко — жителька Дмитрівки, що стала учасницею Другої світової війни

Ірина Мусієнко, вчителька української мови та літератури Дмитрівської гімназії

Напередодні 8 та 9 травня, коли ми відзначаємо пам’ятні дні, для патріотичного виховання наших дітей на прикладі подвигу односельців, ми традиційно організовуємо фотовиставку героїв. Ці люди повернулися з війни, вони жили в нашому селі в мирний час та могли розповісти про те, як захищали Вітчизну під час Другої світової війни. Я сама в шкільні роки виховувалася на прикладі наших ветеранів. Ми ходили до них, допомагали їм, вітали зі святами.

Ірина Мусієнко, вчителька української мови та літератури Дмитрівської гімназії

Десять років тому в нашій школі була група слідопитів, які ходили до вдів загиблих захисників, до ветеранів та збирали історичні факти. Також ми приходили і до Ніни Андріївни Гевеленко. Вона нам розповідала, що її взяли в армію у віці 21 року. Таких в нашій сільраді було чотири дівчини. Ніна Гевеленко була навідницею зенітної установки та виконувала бойові завдання не гірше чоловіків.

Ніна Гевеленко, ветеран Другої світової війни, жителька села Дмитрівка

В нашій школі була комісія і з нас — дівчат визначали, хто годен служити, хто не годен. Я виявилася придатною і нас направили до Херсону навчатися. Нас вчили, а потім на поїзд посадили та направили до Будапешту, там ми воювали в зенітних військах — по літаках стріляли.

Ніна Гевеленко, ветеран Другої світової війни, жителька села Дмитрівка

Коли наш літак летить, у нього лампочка блимає, а німець летить без лампочки. Ми вже знали, що це німець і по ньому били. А одного разу в нашого перегоріла лампочка, а ми по ньому як почали стріляти. Тут дзвонять зі штабу, кажуть «припинити вогонь, ви по своїм б'єте». А ми звідки знаємо, що у нього лампочка перегоріла, так стріляли, що аж небо було червоним.

Ніна Гевеленко, ветеран Другої світової війни, жителька села Дмитрівка

Ми, коли дізналися що Перемога, то так плакали від радості, просто ридали.