У Дмитрівці в центрі села встановлено меморіальний комплекс воїнам-визволителям часів Другої світової війни. Його автором був, нині покійний, місцевий житель, художник за освітою, Володимир Чистяк, згадує вчителька української мови та літератури місцевої гімназії Ірина Мусієнко.
Ірина Мусієнко, вчителька української мови та літератури Дмитрівської гімназії
Володимира Чистяка добре знали у нас в селі, та й в районі теж. Він працював художником ще при колгоспі. Я була маленькою дівчинкою і добре пам’ятаю плакати в селі, в Будинку культури, в конторі. Все це він малював.
Ірина Мусієнко за чверть століття вчителювання майже 20 років пропрацювала завучкою з навчально-виховної роботи. Велику увагу вона завжди приділяла позашкільній роботі, зустрічам своїх учнів з відомими в селі людьми, які досягли значних успіхів у своїй професії.
Ірина Мусієнко, вчителька української мови та літератури Дмитрівської гімназії
У тому числі і з Володимиром Чистяком, який дуже красиво малював, створив монумент в центрі села в пам’ять про загиблих односельців. Він був автором ескізу та сам його й виготовив. Барельєф з профілем двох воїнів символізує два роди військ: піхоту та військово-морські сили.
Ці війська Володимир Чистяк вибрав невипадково, бо більшість односельців, котрі загинули в часи Другої світової війні були піхотинцями. А моряки були близькі саме йому, тому, що п’ять років він прослужив у Військово-морському флоті у Севастополі, після призову до армії. Там він себе вперше проявив і як художник, і як скульптор, створюючи барельєфи на військову тематику, розповідає вдова Володимира Чистяка, Валентина Федорівна.
Валентина Чистяк, вдова художника Володимира Чистяка
У нього був такий талант. На службі він теж пам’ятники робив і коли він демобілізувався, йому листи писали та телеграми, щоб він повернувся на службу, так він себе добре зарекомендував.
Уже вдома, в селі Дмитрівка Володимир Чистяк одружився зі своєю односелицею Валентиною і став працювати художником-оформлювачем при колгоспі. Свого часу йому доручили керувати місцевим клубом, згадує Валентина Чистяк.
Валентина Чистяк, вдова художника Володимира Чистяка
Він закінчив художнє училище і ще від природи у нього був такий талант. Він і на баяні грав. Ми з ним прожили 53 роки, народили двох синів.
Валентина Федорівна пропрацювала все своє життя фельдшеркою, але допомагала чоловікові й у його творчості, співала в місцевому хорі. Сам Володимир Олександрович, вже бувши пенсіонером, у своє задоволення малював тематичні декорації на стінах школи та дитячого садка.
Його художні роботи сьогодні розібрані по домівках друзями та родичами на пам’ять, так що побачити їх можна тільки на аматорських фото дбайливо створених для шкільного архіву вчителькою Іриною Мусієнко. Також, за її словами, учні часто спілкувалися з митцем, після чого писали твори на тему творчості.
Ірина Мусієнко задоволена тим, що у Визирській громаді приділяють велику увагу творчості дітей. Тут проводиться багато різних конкурсів, в тому числі й по декоративно-ужитковому мистецтву. Учні та дошкільнята беруть в них участь, отримують призові місця у Визирській громаді, потім роботи відправляють на область, і там також отримують призові місця.
Єдина проблема в Дмитрівській гімназії, це відсутність кваліфікованих кадрів для уроків малювання та живопису. Сьогодні дітей творчості навчає шкільна бібліотекарка Ольга Жердецька, яка веде гурток декоративно-ужиткового мистецтва.
Ольга Жердецька, бібліотекарка Дмитрівської гімназії
Мама моя теж картинки малювала і мені подобалося. Я, як прийшла до школи працювати, відразу почала малювати.
Безумовно обдарована талантом малювання людина, Ольга Жердецька не мала можливості в дитинстві розвинути його до рівня майстерності. Сьогодні в такому становищі перебувають багато дмитрівських учнів.
В той самий час у Визирці веде уроки малювання для дітей в школі мистецтв справжній кваліфікований художник Євген Цюрупа. Чи буде він навчати малювати дітей і в школах Дмитрівки, Калинівки, Любополя та інших сіл Визирської ОТГ може вирішити сільрада та її відділ освіти. Прийняття такого рішення може надати у майбутньому, можливість Визирській сільраді з часом отримати тут власних дизайнерів та архітекторів, а може й просто художників-оформлювачів, яким був для села Дмитрівка Володимир Чистяк, котрий спорудив пам’ятник воїнам-визволителям в центрі свого села, бо мав не тільки бажання, а й хист до цього.
Авторка: Катерина Гончар.