Серпневий облік птахів на Тилігулі проходить у рамках єдиної програми орнітологічного моніторингу від Дунаю до Дону. Мета заходу — підсумовування гніздового періоду водно-болотних видів птахів. В цей час всі вони з пташенятами вже виходять на воду або тримаються у межах прибережної акваторії лиману. Рахують птахів за різними методиками, розповідає Олег Деркач, директор РЛП «Тилігульський».
Олег Деркач, директор РЛП «Тилігульський» (Миколаївська обл.)
Буде зроблено підсумки, коли ми проїдемо весь лиман, усі затоки та коси, тобто весь простір лиману. Облік ведеться абсолютний. Ми перераховуємо абсолютну кількість птахів і порівнюємо по роках. Так контролюється стан пташиного населення на лимані за видовим складом і за чисельним.
Тилігульський лиман є водно-болотним угіддям міжнародного значення. Ця територія дуже важлива для птахів, які є індикатором навколишнього середовища. Цьогоріч, відзначають науковці, лиман наповнився водою. Це вплинуло і на птахів — тут стало менше куликів, але більше чайок. Також виявлено птахів з Червоної книги, розповідає Ігор Гержик, начальник науково-дослідного відділу РЛП «Тилігульський» в Одеської області.
Ігор Гержик, начальник науково-дослідного відділу РЛП «Тилігульський» (Одеська область)
З’явилися рідкісні види, які ми не часто фіксуємо. Чорнозоба гагара, наприклад. Ще — плавучі кулики, які теж ми фіксуємо, але не щороку. У тому числі й рідкісні види є, які занесені до Червоної книги: кулик-сорока та кулик-довгоніг. Останні у нас гніздяться.
В рамках цих заходів також проводять дослідження водної акваторії на гідрохімічні параметри та зміни у фауні. У водоймі зафіксовано вселенців, які є шкідливими або умовно шкідливими для Тилігульського лиману, розповідає Олег Ковтун, директор гідробіологічної станції ОНУ ім. І.І. Мечникова.
Олег Ковтун, директор гідробіологічної станції ОНУ ім. І.І. Мечникова
У цьому випадку — це голландський краб, який близько ста років тому вселився у Чорне море та в одеські лимани. На даний час чисельність його у морі впала, тому що наші місцеві види відновили свою чисельність та витіснити його. А в Тилігульському лимані — це вільний вид краба, який зайняв цілу нішу. І друге, що виявлено — це дрібна актинія розміром до сантиметра.
Актинія є видом-загарбником, котра розповсюдилася з Південно-Східної Азії завдяки людині. Вона порушує харчовий ланцюжок місцевих видів, витісняючи їх з лиману. Що стосується риби, то науковці кажуть, що наймасовішими у лимані є дрібні види бичків.
Олег Ковтун, директор гідробіологічної станції ОНУ ім. І.І. Мечникова
Наймасовішими у Тилігульському лимані є Pomatoshistus — один з самих дрібних видів бичків. Другим за чисельністю тут є зеленчак або зелений бичок. Це — промисловий вид. Його ловлять на рибалці. Ще тут мешкають два види бичків Кніповича.
Бичок Кніповича досягає у розмірі до двох сантиметрів, живе у товщі води. Найдрібніший бичок є початком харчового ланцюжка для інших риб у водоймі, а в його разі загибелі — кормом для птахів.
Нагадаємо, що на Тилігульському лимані завершилась серпнева експедиція.
Авторка: Оксана Дмитренко.