У перше півріччя навчального року, після вигнання німецько-румунських окупантів з Одеського району, учителі шкіл Антоно-Кодинцівської, Петрівської, Олександрівської та Каірської, не зважаючи на всі труднощі, досягли перших місць по району, — так розповідають в газеті «Перемога» № 15, 1945 року, про розбудову шкіл після окупації.
Молоді вчительки Антоно-Кодинцівської школи К. Г. Федорівська та С. А. Сириця, які ведуть перші класи, домоглися того, що у них майже всі учні вчаться на «добре» і «відмінно».
Старі досвідчені педагоги Н. Г. Мацієвська та М. П. Тарасова своїми вказівками та порадами допомагають молодим учителям.
Проте, на жаль, є такі вчителі, що байдуже поставились до своєї роботи. Так, наприклад, завідувачка Кошарської школи т. Шептунова З. В., не зважаючи на свій 25-річний досвід, не зуміла як слід налагодити навчання в школі.
Автор замітки Т. С. Щеглюк, зав. РайВНО, сказав, що, для того, щоб добитись гарних показників у роботі школи, треба насамперед любити цю справу, любити школу, учнів, здобути авторитет серед учнів і їх батьків. Треба, щоб учитель жив одним життям зі своєю школою.
Нагадаємо, що в газеті «Перемога» № 6, 1944 року, керівництво Визирки забуло про газетні вітрини.