Запитуємо бригадира тракторної бригади Григорія Кушніра: «Чому трактори стоять?» — «Поламані», — говорить. — «А чому не ремонтуєте?» — «Немає частин, самі знаєте — в МТС немає, а колгоспи на ринку не купують». — «А чому трактористи цілими днями байдикують на березі Чорного моря?» — «А що ж вони робитимуть, коли трактори стоять. На іншу роботу в колгосп я ж їх не пошлю без дозволу директора МТС, я людина дисциплінована. Кому це потрібно, будь ласка, зверніться самі до директора Кремидівської МТС», — так в газеті «Перемога» № 23, 1945 року, згадується байдикування тракторної бригади.
Тут в колгоспі «Певний шлях» жінки лобогрійками й ручними косами косять сіно, а трактористи, на чолі зі своїм бригадиром Кушніром, заклавши руки в кишені, милуються, як іде косовиця.
Самі ж вони нічогісінько не роблять, очікуючи розпорядження від директора МТС.
Трактори стоять, трактористи без діла. Розпорядження ніякого немає. Прошу швидше їм таке надіслати.
Автором був С. Ф. Костанді, голова Сичавської сільради.
Нагадаємо, що у газеті «Перемога» № 23, 1945 року, згадується, що в Любопільських колгоспах погано йдуть справи через свавілля керівників колгоспів та голови сільради.