Визирська громада простилася зі своїм сином — Миколаєм Валерійовичем Зайцевим — героєм, який загинув на війні. Він виріс та проживав у селі Бутівка Дмитрівського старостинського округу. З 2014 року воював, звільняючи нашу країну від російського агресора, розповідає місцевий староста Володимир Жердецький.
Володимир Жердецький, староста Дмитрівського старостинського округу Визирської громади
Службу проходив у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді, танкістом, враховуючи те, що він до цього працював механізатором. Микола пройшов увесь період АТО. Це єдиний із наших воїнів АТО, хто отримав орден третього ступеня «За мужність». Коли був Іловайський котел, він самостійно, як водій бронетранспортера, вивозив поранених бійців, тих які залишалися на полі бою.
25 лютого 2022 року, наступного дня після початку широкомасштабної неоголошеної війни, яку розгорнула проти України російська орда, він пішов захищати нашу Батьківщину.
Володимир Жердецький, староста Дмитрівського старостинського округу Визирської громади
Пройшов усі гарячі точки. Був під Миколаєвом, Херсоном, Донецьком, Сєвєродонецьком. Сталося так, що біля села Маяки Миколаївської області, коли колона зупинилася, екіпаж його танка вийшов із машини й тут пролунав вибух. З екіпажу, а це п’ятеро людей, двоє загинули, в тому числі й наш Микола, а троє були поранені.
Захищати Батьківщину зі зброєю в руках, щохвилини ризикуючи життям — це найвищий ступінь патріотизму. На світогляд молодого Миколи Зайцева великий вплив справило навчання в його рідній Дмитрівській школі, де завжди велику увагу приділяли патріотичному вихованню дітей. Розуміючи це, він вже, як учасник АТО, завжди знаходив час для спілкування з дітьми під час уроків мужності, розповідає його шкільна вчителька, а зараз директорка Дмитрівської гімназії Ірина Мусієнко.
Ірина Мусієнко, директорка Дмитрівської гімназії
Тут треба віддати належне його батькам, котрі його так виховали. Він — великий патріот. Бо коли він воював в АТО, був у багатьох гарячих точках, а коли повернувся приходив до нас на зустрічі з дітьми. Міг сказати своє слово про ситуацію в Україні, виховував цим наших дітей.
Загибель героя — Миколая Валерійовича Зайцева для його друзів, односельців та особливо близьких, рідних людей, трагедія величезного масштабу. Бо що може втішити батьків, які втратили сина.
Валерій Стоілакі, Визирський сільський голова
Сьогодні на похороні було дуже багато народу, чоловік чотириста. Люди прийшли з квітами, всі співчували батькам, бо це була гідна людина, чудовий хлопець. Ось такі люди залишають нас, ми завжди будемо їх пам'ятати. Тих, хто віддав своє життя за нашу Україну і за наше майбутнє. Ми їх завжди пам'ятатимемо.