21 листопада вся країна відзначала День Гідності та Свободи, день коли всі українці згадували події 10-річної давності. Саме тоді наші співвітчизники, інколи ціною свого життя, на Майдані Незалежності виборювали майбутню свободу України. В цей важливий для кожного українця день у Визирській громаді відбулася значна подія — відкриття меморіальної експозиції «Воїни, які житимуть вічно». За словами начальниці відділу культури, туризму та культурної спадщини Катерини Кушнір, ідея створити експозицію виникла давно. Все почалося з думок про створення відео біографій про кожного захисника, у яких розповідається про їх життя до початку повномасштабного вторгнення.

Катерина Кушнір, начальниця відділу культури, туризму та культурної спадщини Визирської сільради

Спілкуючись з батьками, ще до створення цієї експозиції, в мене виникла ідея зробити лайф-сторі про наших загиблих. Ми знаємо інформацію про те в яких бригадах вони служили, які мали звання, де і як загинули. Але про те, яке життя в них було до війни, знають не всі. Наприклад дмитрівчани можуть не знати когось з Визирки. Це природно, тому що в нас велика громада. Моя мета була така, щоб про кожного героя дізналися і у всій громаді, і далеко за її межами. Так виникла ідея створити відео лайф-сторі про загиблих героїв. Вже після цього я зрозуміла, що нам потрібна така велика меморіальна експозиція.

Роботи щодо підготовки меморіальної експозиції «Воїни, які житимуть вічно» зайняли чимало часу. Потрібно було узгодити концепцію, створити макети, відзняти лайф-сторі про героїв. Спільна робота апарату сільської ради дала свої результати. Сьогодні, на думку Катерини Кушнір, це той мінімум, який Визирська громада може зробити, аби віддати шану пам’яті захисникам, котрі віддали своє життя за кожен наш ранок. Аналогічні меморіальні експозиції планують згодом облаштувати у всіх старостинських округах. До цього часу, розповідає Катерина Кушнір, будуть продовжувати створювати відео біографії загиблих.

Катерина Кушнір, начальник відділу культури, туризму та культурної спадщини Визирської сільської ради

Хотілось би, щоб там були меморіальні місця. Ми вже маємо візуалізацію цих місць у кожному населеному пункті. Але зараз їх робити, так, як ми їх бачимо з дизайнером, поки не на часі. Хотілось би, аби було місце, окрім кладовищ, куди можуть прийти батьки, рідні, близькі. Аби вони бачили, що громада пам’ятає кожного з героїв поіменно зі всієї громади.

Поки що меморіальні експозиції «Воїни, які житимуть вічно» знаходяться у Визирці та Першотравневому. Захід відвідали батьки, родичі, друзі загиблих героїв, місцеві жителі. Церемонія відкриття експозиції стала дуже важким іспитом для кожного з присутніх. Адже з банерів на всіх дивилися молоді, впевнені в собі чоловіки, які вірили у нашу перемогу, які відважно прийняли для себе вольове рішення — йти захищати свою країну, захищати навіть ціною свого життя. Чоловіки у яких були сім’ї, діти, жінки, брати, сестри й батьки. Янголи, які злетіли у небо, але завжди залишаться у наших серцях та пам’яті. Бо завдяки їхньому подвигу ми маємо можливість жити, пити ранкову каву, відправляти дітей до школи та ходити на роботу.

Василь Хміленко, староста Першотравневого старостинського округу

Ми повинні віддавати шану нашим воїнам, які загинули, захищаючи нашу державу. І не тільки жителям нашого села, а й всім жителям нашої України, всім хлопцям, які загинули на цій війні. Дуже важко про це говорити, ми розуміємо, що це ті молоді люди, які повинні були жити, повинні були працювати, повинні були приносити радість і щастя своїм ріднім і близьким. Але на жаль вони загинули, захищаючи нашу державу. І ця експозиція потрібна для того, щоб діти розуміли, що на сьогодні держава знаходиться в стані війни, сьогодні важко всім. І в першу чергу важко тим сім’ям, у яких хтось загинув.

Ангеліна, жителька села Першотравневе

Ми завжди повинні їм низько вклонятися, тому що вони нас оберігали і загинули для того, щоб ми жили. І я вважаю, що ідея цих експозицій дуже чудова, тому що кожен житель, який навіть не знав, хто це, може прийти й прочитати, дізнатися, як його звали і просто вклонитися йому за те, що він загинув заради того, щоб ми жили.

Наталія Кириченко, заступник директора з НВР Першотравневого ліцею

Є такий вислів: «Це потрібно не мертвим, це потрібно живим». Це потрібно нам, ми маємо пам’ятати. Це сьогодні було важко, і рідним і нам. Але, це треба, через це треба пройти. В цьому ми вигартовуємось і заради молодого покоління, ми мусимо пам’ятати. Ми мусимо знати цю ціну, яка заплачена за те, щоб ми могли жити, працювати, радіти. І найменше, що ми можемо зробити — це пам’ятати.

Експозиції пам’яті «Воїни, які житимуть вічно» розташовані у Визирці та Першотравневому на центральних площах, вони діятимуть ще близько двох тижнів. Далі — їх перенесуть до інших місць, куди також можна буде прийти, покласти квіти та подякувати нашим захисникам. Сьогодні ми не маємо права забути ім’я кожного з цих хлопців, які назавжди у небесному строю. Наш кожен ранок — це їхня самопожертва. Україна платить надто дорогу ціну за свою волю та незалежність. Пам’ятаймо кожного!

Нагадаємо, що перший сюжет з циклу «Воїни, які житимуть вічно» вже опубліковано на нашому сайті, він розповідає про Артема Костенко, молодого курсанта, який героїчно загинув, прикриваючи побратимів при обороні Харкова.

Схожі новини:

Всі публікації