Воїни, які житимуть вічно: Іван Собко (фото)

«Мамуль, я обов’язково повернусь». Останні слова сина, які Наталія Собко запам’ятає на все життя. На все життя, в якому вже ніколи на порозі рідного дому не з’явиться Іван Собко. Молодий хлопець, котрий своє життя поклав на захист України. Він народився 2 квітня 1998 року у селі Любопіль. Був старшим сином у родині та ріс з молодшим братом. У 2005 році пішов до першого класу. Мав купу друзів. Був спокійним та врівноваженим, завжди хотів допомагати не тільки людям навколо себе, а й тваринам.

У 2014 році Іван закінчив 9 класів та вирішив здобути технічну освіту. Вступив до, на той час, Южненського НВК № 2 — Центр — ПТУ. Планував стати слюсарем по розборці автомобілів. Але, будучи вже призовного віку, вирішив йти до армії, тому обрану професію не здобув. З 2016 року — служив по контракту у 28-й бригаді. Був у зоні АТО. У дитинстві Іван в селі мав купу друзів, бо був компанійським, щирим та відкритим, ця риса характеру залишилася у нього і в дорослому віці. Тільки тепер замість школярів у будинку родини Собко часто гостили армійські друзі.

З 2016 року життя Івана стало тісно пов’язаним із військовою справою. Але за декілька років до повномасштабного вторгення він її залишає та влаштовується на цивільну роботу. Там він знайомиться зі своєю майбутньою дружиною — Яною.

У 2022 році Яна та Іван стають подружжям. Пишного весілля не робили. Іван мріяв про те, що після Перемоги вони його зроблять. Незабаром дізнався чудову новину: вони стануть батьками. Татові і мамі Іван повідомив відразу, що у них буде перша онучка, бо онука вони вже мають — від молодшого сина.

У лютому 2023 року Іван приїздить у відпустку. Вона для нього та всієї родини стає останньою…

Івана не стало 10 квітня 2023 року. Він загинув під Бахмутом разом зі своїм односельцем та другом Максимом Філозофом. 12 квітня 2023 року народилася донька Юлія, про яку він так мріяв. Навіть ім’я, ще до народження, сам обрав.

Майбутнього хрещеного Юлії знайшла дружина Яна на відео, де Іван називає його кумом. Бажання Івана виконали, розшукали побратима, який і охрестив маленьку донечку. Івану назавжди 25 років. Він так багато чого не встиг зробити. Не встиг побавити маленьку Юлічку… Його життя назавжди забрала в нас страшна війна. Він до останнього боровся за вільне майбутнє нашої країни. Віднині мужній захисник у небесному строю… А мати хлопця ще довго озиратиметься на поріг, підсвідомо чекаючи на повернення сина…