Найбільше у Визирській громаді займаються тваринництвом в невеличких селах. Самозайнятість населення цим напрямком сільського господарства зростає, якщо населений пункт перебуває на більшій відстані від місць потенційного працевлаштування, наприклад від Одеси. Але тих, хто готовий утримувати корів чи іншу худобу з кожним роком стає все менше, констатує староста Дмитрівського старостинського округу Володимир Жердецький.
Володимир Жердецький, староста Дмитрівського старостинського округу
В громадському стаді сьогодні знаходиться 39 корів, не враховуючи ту худобу, яку випасають самотужки. Всього голів у нас налічується 51.
Колись стадо корів у цих селах було понад дві сотні голів. На подвір’ї тримали по дві-три корови. Було налагоджено збут молока, а головне тут мали чим тварин годувати.
Світлана, тваринниця
Є проблеми. По-перше, нема де пасти влітку, бо пасовище маленьке. На зиму треба косити траву, сушити. Добре коли є дощ, а коли нема, то і косити нема чого. Спасибі, що з паю дають пшеницю фуражну.
Валентина, тваринниця
Я одна, а дві корови утримую. Важко — заготовляти сіно треба, косити. Корм це проблема.
На прохання власників корів на початку сезону пасіння Димитрівський старостат проводить публічні обговорювання щодо найму пастуха.
Володимир Жердецький, староста Дмитрівського старостинського округу
Наймають пастуха та укладають з ним договір, де прописані умови випасу, термін і вартість послуг. Гроші власники корів надають щомісяця у сумі 500 гривень за одну корову.
Кожного дня о сьомій ранку корів виганяють з подвір’я на випас. Опівдні корів ведуть на луг біля старостату у центрі села Дмитрівка.
Володимир Жердецький, староста Дмитрівського старостинського округу
Мета така, щоб тварини мали змогу напитися, щоб корів могли подоїти. Корів повертають назад о сьомій вечора. Власники корів розбирають їх по домівках.
Така самоорганізація тваринників дає змогу ефективніше доглядати корів. Одразу після доїння, молоко можна, хоч і за невеликі гроші, здати заготівельникам. Вивозити молочну продукцію на ринок самотужки мешканці не взмозі, бо зараз відсутнє автобусне сполучення.
Все це стає вагомими чинниками у рішенні селян, збільшувати їм чисельність корів на власному подвір'ї чи ні.