Сербківський будинок культури за останні роки дещо змінився. Перш за все в око впадає екстер'єр: ошатна площа, відремонтоване приміщення закладу, музика, котра лунає тут вдень. Не менше змін і всередині. При вході до Будинку культури, перед очима відразу постає величезна мапа України, котру вручну розмальовувала місцева мешканка. Також є зала, де проводять свої репетиції учасники самодіяльності. У Будинку культури не роблять ставку на кількість колективів. Його очільниця вважає, що головне - аби люди самі хотіли сюди приходити й чимось займатися.
Подобається займатися і дівчаткам, котрі тут співають. У звичайному житті вони подруги. Вважають, що сцена ще більше укріплює їхню дружбу.
Та, окрім танців й пісень, у Будинку культури ще й ставлять вистави.
При Будинку культури діють гуртки, на яких юні рукоділлі відточують свою майстерність.
А ще особливої уваги заслуговують юні танцівники. Вони так майстерно відточують свої "па", немов готуються на світові чемпіонати. Життя у Будинку культури вирує. Попри те, що коштів він отримує небагато, тут завжди є чим зайнятися. Та й самі мешканці села допомагають, чим можуть. Така згуртованість говорить про одне: людям не байдуже місце, де вони живуть.