Ворожіння на святки: чи зберігся цей ритуал у міській культурі Южного? (фото)

  Українська культура багата на звичаї та традиції. Кожна пора року мала свої обряди, прикмети та вірування. Певною магічністю відрізнялася зима, бо тут для обрядів було чимало часу. З вечора 6 січня по Водохреща 19 січня - найсакральніший період, бо наступали святки.  Окрім того, що саме у ці дні колядують та щедрують, раніше молодь знаходила собі й іншу забаву - ворожіння. Історики пов’язують це з тим, що саме під час таких народних ігор визначалися з майбутньою парою. Адже дівчата "підсовували" вареники із сюрпризом саме тому парубку, який подобався. Ворожили завжди на судженого та на те, якою буде доля. З часом всі традиції на святки майже забулися. Особливо у міській культурі. Виховані в урбаністичному суспільстві люди більше не зважають на ці пережитки минулого. Не виняток і місто Южне. Знайти тут того, хто б використовував святки для ворожіння, наразі майже неможливо.

  Якщо у минулому ворожила молодь, аби дізнатися свою долю, то сучасні дівчата цього вже не роблять.

  Але знайти ту жіночку, котра колись ворожила - все ж вдалося. Пані Лідія згадує про це, як про звичайну дівочу розвагу. Розповідає, що нічого з того, що наворожила, не збулося.

  Вірити чи ні у ворожіння - окрема справа кожного. Звичайно, православна церква цього не схвалює. Але це - здобутки нашої культури. В обрядовості переплетені всі вірування, звичаї та традиції. І ті, хто не вірить, може сприймати це просто, як невід’ємну складову минулого. Не даремно Максим Рильський писав: "Хто не пам’ятає свого минулого, той не вартий свого майбутнього".