Карантинні обмеження внесли зміни в багато сфер життя. Люди вимушено навчилися обходитися без багатьох послуг, які ще недавно здавалися життєвою необхідністю. В той самий час заборони торкнулися і духовного життя українців.
Частина роботи церков перейшла в режим онлайн, щоб кожен, хто вірує міг подивитися службу в реальному часі та помолитися разом зі священнослужителями. У частині невеликих населених пунктів церкви не стали закривати свої двері, щоб кожен зміг прийти в храм і помолитися Богу. Невелика кількість парафіян дозволяє вести службу з дотриманням соціальної дистанції при відвідуванні культового місця.
отець Петро, настоятель храму в Нових Білярах
Зараз ми молимося тут в храмі, оскільки у нас небагато парафіян. Кількість тих, хто молиться тут на недільній і святковій службах не перевищує десяти осіб. Якщо враховувати карантинні обмеження, то квадратура храму дозволяє їм молитися, ми зберігаємо всі дистанції, також всі парафіяни знаходяться всередині в засобах індивідуального захисту.
Священнослужителі регулярно проводять бесіди з парафіянами про необхідність дотримання карантинних вимог: відмови від близьких контактів зі сторонніми людьми, виключення рукостискань і обіймів, дотримання соціальної дистанції, використання засобів індивідуального захисту, а також регулярної дезінфекції рук.
У храмах регулярно проводять дезінфекцію приміщень і провітрюють їх. Під час причастя, після кожного, ложечку, якою причащають, дезінфікують спиртом. Сповідь також трохи змінилася, тепер священнослужителі намагаються дотримуватися соціальної дистанції та разом з парафіянами використовують засоби індивідуального захисту.
Напередодні Великодніх свят відкритим залишається питання проведення святкової служби та освячення великодніх кошиків. Багато вірян по всій території України сьогодні шукають способи не пропустити одне з найважливіших християнських свят.
Минулого року в Нових Білярах служба проходила за зачиненими дверима, в храмі були присутні тільки ті, хто бере безпосередню участь в літургії. Після священники вирушили по дворах парафіян, щоб освятити їх великодні кошики. У цьому році планується проводити відкриту службу та освячення на території храму, суворо дотримуючись соціальної дистанції та карантинних вимог.
отець Петро, настоятель храму в Нових Білярах
Минулого року ми самі великодні богослужіння проводили тут, в храмі, але були присутні тільки священники та ті, хто беруть безпосередню участь в літургії. Нас було не більше 5-6 осіб. Торік ми збирали список по селищу, хто бажає, щоб йому священник освятив кошик і помолився з благословенням. Люди записувалися в список, і ми з отцем Василем, який тут теж служить, їздили по селу після літургії та кожен виходив до воріт, ми освічували ці кошики. В цьому році ми вирішили провести освячення на території храму з дотриманням всіх карантинних норм.
Водночас священнослужителі закликають вірян утриматися від великого скупчення людей і визначити одного представника від сім'ї, на якого буде покладено місію освятити в храмі кошик і отримати Боже благословення. Всі охочі зможуть молитися онлайн, не виходячи в людні місця та убезпечивши себе. Священники, своєю чергою, будуть перебувати на службі та зможуть освятити кошики тим, хто виявить таке бажання.
Священнослужителі також закликають дотримуватися соціальної дистанції, слідуючи карантинним обмеженням і в наступну після Великодня поминальну неділю. Виконання всіх рекомендацій МОЗ — реальна можливість убезпечити себе і своїх близьких від коронавірусної інфекції. Під час поминальних днів священники будуть присутні на кладовищі, в тому числі молитися біля могил близьких тих, хто виявить таке бажання. Однак всім необхідно утриматися від масових зібрань на кладовищі та організації застіль біля місць поховання.
отець Петро, настоятель храму в Нових Білярах
Щоб уникнути всіх тих, типових для цього дня, засідань за столами, трапез, які часто переростають в різні нехристиянські речі. Люди вживають алкоголь, приносять алкоголь на кладовища, кладуть на могили та змішують християнство з різними іншими віруваннями. Є прекрасна можливість навчити себе, що «я приходжу на цвинтар помолитися, віддати належне людині, яка там похована, а якщо у мене є бажання зустрітися з сім'єю і поговорити, зробити якусь трапезу в пам’ять про ту людину, то краще це робити вдома.
Сьогодні священнослужителі роблять все можливе, щоб забезпечити жителів селища Нові Білярі можливістю отримати благословення і безпечно освятити свої великодні кошики. Працівники старостату спільно з місцевими жителями проводять толоки на території селища і кладовища для підготовки до Великодня і поминального тижня.
Ірина Молотай, староста Новобілярського старостату, закликає всіх дотримуватися карантинних вимог, не забуваючи про засоби індивідуального захисту, соціальну дистанцію та використання дезінфекційних засобів. Сьогодні завдання кожного, під час цього важливого релігійного свята, берегти здоров’я своє і своїх близьких, не забувати про коронавірус, який може принести дуже важкі наслідки від легковажності та байдужості до дотримання карантинних вимог під час відвідування храмів або кладовищ в ці дні.
Автор: Владислав Горшкодьор.