"Перемога" №19, 21 июня 1945 г.

ПРИДБАТИ ВЛАСНЕ НАСІННЯ ЛЮЦЕРНИ

В степових районах насінники люцерни потрібно виділяти з першого укосу, якщо посів розташований не в западинах.

Численні досвіди в науково-досвідних установах показали, що врожай з цього насіння буде вищий, ніж з насіння другого укосу (при однакових умовах).

В роки більш засушливі особливо в районах південно-східних, люцерна після першого укосу не відростає, або відростає дуже повільно і до заморозків не встигає дати насіння.

Однак, не завжди буває можливо зібрати насіння люцерни з першого укосу, бо насінники іноді сильно пошкоджуються сільськогосподарськими шкідниками.

Це ставить завдання змінити строк уборки насіння: в степових районах зібрати насіння з другого укосу, але для цього перший укіс сіна треба зняти як можна раніше — до початку бутонізації.

Буває й так, що розкішний з весни травостой при недостачі вологи влітку не в силі дати плоди — насіння. Квіти, а іноді й зав’язі опадають. Раннє скошування цієї люцерни на сіно дасть можливість зібрати насіння з другого укосу.

Доцільно в нашому районі поряд з відведенням насінньових ділянок люцерни — залишати на насінники резерви із загальної площі люцерни для збору з них насіння після раннього укосу.

Ці запасні ділянки слід відводити далі від основних насінньових ділянок.

Ф. Ігнатовський, старший агроном Кремидівської МТС.

Кращу молодь до Педвишу

Тепер, коли переможно закінчилася велика боротьба нашої батьківщини проти кривавого фашизму — смертельного ворога культури, перед нами гостро повстає завдання підготовки висококваліфікованих культурних кадрів.

Наша героічна Батьківщина винесла на собі майже всю вагу великої визвольної війни. Зараз ми мусимо відіграти провідну роль у відродженні і творчому розвитку передової соціалістичної культури. Саме тепер наступив знаменний історичний момент, про який понад 100 років тому назад пророче говорив натхненний мислитель та полум’яний російський вчений В. Г. Бєлінський:

«Завидуем внукам и правнукам нашим, которым суждено видеть Россию в 1940 году, — стоящую во главе образованного мира, дающую законы и науке и искусству, и принимающую благоговейную дань уважения от всего просвещенного человечества».

Одним з важливих шляхів досягнення вершин людської культури являється школа. А тому в наші дні нам більше, ніж колинебудь потрібні добре підготовлені широко освічені радянські педагоги, в зв’язку з чим робота наших педагогічних вишів набуває особливого значення.

Одеський Державний Педагогічний Інститут являється старішим учбовим закладом, який готує спецілістів-педагогів.

З початку Великої Вітчизняної війни наш Інститут безперервно продовжував свою діяльність спочатку в евакуації, де він активно допомагав росту національних учительських кадрів, а з вересня 1944 року знову на рідній землі звільненої Одеси.

Зараз Одеський Педагогічний Інститут оголошує прийом. Умови вступу — загальні, що встановлені для вступаючих до вишів.

Зараз, коли наша країна вступила в період мирної праці, молоді педагоги призвані прийняти саму активну участь в ліквідації духовної спадщини фашизму, в звільненні людства.