"Перемога" №16, 10 июня 1945 г.

До збиральної не готуються

Наближається гаряча пора — косовиця. Але в колгоспі «Червоний партизан» (с. Візірка) цього не відчувається.

Ремонт збирального інвентаря посувається дуже кволо: по-справжньому не відремонтовано жодної сінокосарки, жодної жатки, до деяких машин невистачає частин.

Правління колгоспу (голова т. Ковтун) мало піклується про цю справу, і на це ви почуєте відповідь: «Нема коваля».

Правда в колгоспі працює тільки один коваль, який з’являється в той же час і тесляром.

Замість того, щоб шукати коваля, тут чекають допомоги в ремонті від інших колгоспів. Але про одержання такої ніхто не дбає.

Погана справа і з підійманням парів: всього зорано лише 10 га. Така повільність залежить від голови колгоспу — т. Ковтуна. Простої тракторів більше бувають через відсутність чергової підводи в бригаді, або через поганий ремонт причіпних знарядь до трак-тора. А цю роботу давно І вже треба було завершити.

І. З. Романько

Багато слів та мало діла

В колгоспі «Червоний Партизан» (с. Візірка) вже понад півроку хворіють коні коростою, але до цього часу не вжито рішучих заходів боротьби з нею.

Лікування, хоч і проводилось, але до кінця не було доведено — і хвороба охопила все кінське поголів’я, навіть загинуло вже декілька голів.

Ветсанітар Марія Слайко без кваліфікованої допомоги і при відсутності ліків не може з цим справитись.

Дільничний ветфельдшер т. Молдован — рідкий гість в колгоспі. Даючи лише поради, він не цікавиться, як вони виконуються і які від цього наслідки.

Передоручивши лікування ветсанітарові, — він сам безпосередньо за цю справу не береться.

Наближаються жнива, а тяглова сила колгоспу до роботи не придатна, замість справжнього лікування тут — одні балачки.

Романько

Фінінспектор чи сепараторщик?

Дільничного фінінспектора т. Підопригору не турбує те, що по фінансах відстають сільради його дільниці: Візірська, Сичавська, Любопільська та Білярська.

Йому ніколи виконувати свої обов’язки по займаємій посаді. Маючи власного сепаратора, він сидить вдома у Візірці і крутить його щодня.

Роботи йому не мало, бо до нього сходяться перепускати молоко біля 50-ти господарок.

Своїми «діями» Підопригора разриває не тільки фінансову, роботу. Своїм сепаратором він затримує й виконання молокопоставок.

Чи за це йому платить зарплату Райфінвідділ?

Г. Голубенко, голова Візірської сільради.

КОМЕТИ

Іноді на небі з’являються світила наче з хвостами. У найбільш яскравих із них хвіст розтягається на половину небозводу. Але такі комети з’являються рідко. Частіше з’являються комети, видні тільки в сильні інструменти. Незвичайний вигляд цих світил наводив на людей жах. Встаровину і в середні віки комети вважались поганим «небесним знаком». Та й в пізніші часи з' кометами було пов’язано багаті забобонів і жахів, бо все незрозуміле здається страшним. Тепер природа комет добре вивчена. Комети уявляють собою скупчення розрідженого пилу, що рухається за тими ж законами небесної механіки, як і інші тіла сонячної системи. При наближенні до Сонця речовина комети підпадає діянню його проміння і розкладається на молекули і атоми. Світ утворює тиснення на ці молекули і атоми, і вони відштовхуються в сторону, протилежну Сонцю, утворюючи хвіст. Деякі комети з’являються періодично (наприклад, комета Галлея, що з’явилася в 1910 р., другого разу повернеться в 1986 р.) Але частіше, з’явившись один раз, комети більше не повертаються до Сонця.

(Календар 1945 р.)

АГРОКОНСУЛЬТАЦІЯ

БОРОТЬБА З БУР’ЯНАМИ

Бур’яни — найлютіший ворог сільського господарства. Через них колгоспи рік у рік недобирають багато зерна та інших сільськогосподарських продуктів. Сорняки беруть з грунту багато поживних речовин і вологи, дуже швидко розвиваються і заглушають посіви. Існують також такі бур’яни, що живляться соками культурних рослин.

Бур’яни до того ж з’являються розсадниками хвороб і шкідників. Такі шкідники, як луговий метелик, бурякова муха, озимий черв’як і багато інших, розмножуються спочатку на бур’янах, а потім уже переходять на культурні рослини. Бур’яни утруднюють збирання хлібів, бо забивають робочі частини машин.

Як же боротися з бур’янами, як вберегти від них посіви?

Відомо, що однолітні та дволітні бур’яни, такі, як лобода, вівсюг, дика редька, польова гірчиця, засмічують головним чином, ярові культури. Костьор житній, рижок — вороги озимих культур, а багатолітні бур’яни — пирій, осот, будяк — заглушають всі посіви.

Бур’яни дуже плодючі, в той час як одна культурна рослина дає, саме більше, 100-200 зерен насіння, одна бур’янина приносить їх тисячі, а то й сотні тисяч. До того ж насіння бур’янів може пролежати в землі кілька років і не втратити схожості.

Злісні багатолітні бур’яни, як пирій, осот і будяк, розмножуються не тільки насінням, але дають пагони від свого коріння. Навіть розрізане на дрібні частини корневище приживається і дає нові пагони.

Велика плодючість бур’янів утруднює боротьбу з ними. Але в доброму колгоспі поля завжди вільні від бур’янів. Правильна агротехніка цілком знищує бур’яни. Найважливіший засіб боротьби з бур’янами — це лущення стерні зразу ж після уборки врожаю з наступною глибокою оранкою. Насіння бур’янів, що насіялось до збирання врожаю, після лущення швидко проросте, а наступна зяблева оранка знищить його сходи. Однак одної правильної зяблевої оранки недостатньо.

Потрібна ще гарна весняна передпосівна обробка грунту — боронування й культивація. Нарешті, кращим засобом боротьби з засміченістю полів з’являються старанно оброблені чисті пари. В міру появи сходів бур’янів їх знищуюють прополюванням посівів, а також обробкою міжряддя, якщо посіви допускають таку обробку. Потрібно всього декілька культивацій. Така обробка дозволяє очистити поля навіть від корневищевих бур’янів.

Легше знищувати бур’яни в таких колгоспах, де введені правильні сівозміни, в яких є пар, пропашні культури і багатолітні трави. Однак всі ці міри тільки допомагають знищити бур’яни та їхнє насіння, що вже засмітили поля. Важливо не допустити появи на полях нових бур’янів. Ось чому потрібна старанна очистка посівного матеріалу.

Разом з тим потрібно своєчасно скошувати межі, пустирі, польові дороги, щоб бур’яни не встигли розцвісти і дати насіння.

ПАРОВА ОБРОБКА ГРУНТУ

Ще здавна відомо, що врожай на парах значно вищий, ніж без парів, своєчасна і старанна парова обробка підвищує родючість грунту.

Що ж відбувається в грунті при паровій обробці?

Виорана земля добре вбирає дощову вологу і зберігає її в грунті. І чим раніше зораний пар, тим більше грунт зберігає вологи до моменту засіву озимих культур. А це дуже важливо. В засушливих і напівзасушливих районах запас вологи на пізніх парах буває настільки малий, що не може забезпечити нормальної появи сходів озимих. І посів озимини залежить також від осінніх дощів.

Для зберігання вологи важливо, щоб при паровій обробці грунт весь час був пухкий і дрібнокомковатий. Слідом за оранкою зубові борони повинні вирівнювати поверхню грунту, інакше при нерівній поверхні поля, втрачається велика кількість вологи.

У своєчасно виораному і добре обробленому грунті накопичується багато поживних речовин. Виникає це тому, що грунт пухкий, в ньому багато вологи і вільніше проникає повітря. Через це в грунті посилено розвиваються бактерії, які розкладають гній і заорані поживні рештки та підготовляють їжу для рослин.

Велике значення пару ще й в тому, що він з’являється надійним засобом боротьби з бур’янами. Очищення полів від бур’янів може бути лише при умові, якщо пари обробляються своєчасно і добре. А досягається це шляхом кількох культивацій, лущення і переорювання парів у міру появи бур’янів і ущільнення грунту.

Розрізняють два типи парів: пари чисті і пари зайняті. Чисті пари запроваджуються переважно в засушливих і напівзасушливих районах, хоч вони розповсюджені також і в незасушливих районах. Зайняті пари застосовуються у зволожених районах. З чистих парів у господарствах застосовують тільки чорні і ранні пари. Чорний пар, який орють восени, кращий раннього весняного пару. Пізні пари мають дуже багато недоліків і зовсім неприйнятні для колгоспів. Пар слід піднімати восени, або з самої ранньої весни.

При введенні зайнятих парів, парове поле займають певною культурою, після збирання якої як можна скоріше запроваджується оранка пару, а через деякий час посів озимих культур.

Найбільш розповсюджені види зайнятих парів — це виковівсяний, кулісний, картопляний.

Агротехніка обробки парів встановлюється в залежності від місцевих умов. Наприклад, в районах зволожених обов’язково запроваджується переорювання, або двійка парів. В засушливих і напівзасушливих районах запроваджується культивація або лущення парів лущильниками без полиці, бо двійка парів у цих районах призводить до висушування грунту.

(Календар 1945 р.).