На дебатах з’ясували, чи потрібно об’єднуватися у громади

  Швейцарсько-український проєкт "Підтримка децентралізації в Україні" "DESPRO" та Мінрегіон спільно організували вже шості дебати на тему: "Навіщо громадам об’єднуватися". На дебатах спростували п’ять аргументів проти реформи.  Оскільки об’єднання громад - добровільний процес, думки розбігаються: з одного боку, вже об’єднані громади отримують перші результати роботи й доводять переваги об’єднання, з іншого - залишаються прихильники позиції залишити "все як є" й чекати, доки замість них адміністративним шляхом вирішать, як їм розвиватись. Противники об’єднання висловили п’ять аргументів, які були спростовані експертами.
  Аргумент 1: за чинної системи живеться добре і сільраді не треба ні з ким ділитися грішми.
  Спростування експертів: надання ренти є порушенням принципу ефективної влади - обсяг коштів має відповідати повноваженням. Повноваження очільника громади значно ширші від обов’язків голови сільради за старої системи. Бюджет громади теж більший, але керівництву доводиться й працювати більше: наприклад, створювати Агенцію місцевого розвитку і туристичний кластер, писати проєкти для донорських структур. Раніше можна було просто отримати ренту "зверху" й розподілити кошти на зарплати працівникам апарату. Об’єднані громади не втрачають і ренту, бо у кожній ОТГ власні кошти сіл залишаються на місцях. Шлях громади - це формування активного громадянина, а не просто споживача.
  Аргумент 2: держава могла б давати кошти й селам, які не об’єдналися в громади, й там був би високий рівень життя.
  Спростування експертів: звичайній сільраді не під силу надати гідний рівень життя на селі, скільки коштів в неї не вливала б держава.    Кошти повинні надходити відповідно повноваженням, а за старої системи повноваження на сільському й селищному рівнях обмежуються максимум благоустроєм території. Реформа спрямована на покращення життя села. Коли процес добровільного об’єднання завершиться, держава збалансує систему адміністративно-територіального устрою: до багатих населених пунктів приєднає бідних, до міст приєднає села.

  На селі створюватиметься інфраструктура та надаватимуться послуги. Звичайній сільраді це не під силу без відповідних повноважень й бюджету. А якщо бюджети деяких селищних та сільських рад з тих чи інших причин зростають, то дуже часто ці кошти не освоюються, залишаючись на депозитних чи казначейських рахунках. Як показує практика, створення органів місцевого самоврядування не врятувало села від депопуляції та вимирання. Натомість в ОТГ вже є приклади, коли люди повертаються до села, бо в об’єднаних громадах з’являються робочі місця і комфортне для життя середовище.
  Аргумент 3: потрібно створювати робочі місця, щоб добре жилося, а не займатися непотрібним об’єднанням.
  Спростування: кількість робочих місць у громадах зростатиме, оскільки на розвиток інфраструктури надходять кошти з різних джерел, саме об’єднана громада відкриває широкі можливості для розвитку бізнесу. Раніше голова сільської ради був вимушений у підприємств випрошувати гроші на утримання управлінського апарату. Об’єднаним громадам вже не треба йти до підприємців із простягнутою рукою - у їхньому бюджеті вистачає грошей для різних проєктів. До того ж, громади залучають кошти інвесторів на розвиток.
  Аргумент 4: створювати робочі місця під силу державі, а не якійсь громаді. А якщо держава не спроможна створити робочі місця, то сільрада й подавно.
  Спростування: практика свідчить про те, що у громадах створюються робочі місця, а роль держави полягає в організації бюджетних відносин таким чином, щоб створення робочих місць було вигідним інвесторам. Бізнес починається там, де є необхідна кількість населення й комфортні умови. Перша вимога для створення громади - кількість населення в 5 тис. осіб, й це не випадково, адже бізнесу потрібні як працівники, так і споживачі - жителі. Окрім того, запорука успішного розвитку бізнесу - зняття непотрібних адміністративних бар’єрів. За старої системи, щоб збудувати завод у містечку, інвестору потрібно було домовлятися з головою райдержадміністрації, з головою районної ради, з міським головою, а також іноді й з головою села, з котрим межуватиме підприємство. Об’єднані громади більш привабливі для бізнесу, оскільки вони мають повноваження, територію й необхідну кількість населення. ОТГ зараз починають займатися розвитковими проєктами, які мають додану вартість. Держава створила інструмент для збагачення громад і водночас для збільшення кількості робочих місць, але для того, аби скористатися ним, треба об’єднатися. Міста обласного значення та об’єднані громади зацікавлені у збільшенні робочих місць, бо від цього зростають і надходження з податків, 60% яких залишається на місцях.
  Аргумент 5: реформа потрібна тільки містам обласного значення, бо вони отримуватимуть величезні кошти.
  Спростування: 60% податку на доходи фізичних осіб отримують не тільки міста обласного значення, але й об’єднані територіальні громади. Завдяки об’єднанню будь-яка, навіть найменша сільрада, може набути статус міста обласного значення.
Отже, досвід чинних громад показав, що брати участь у реформі можна і треба, а владу держава дає тим, хто її гідний.

  За матеріалами ініціативи "Децентралізація".